Без зайвих формальностей

— Які пріоритети консульського працівника ви б визначили як «номер один» і «номер два»?

— Найголовніше завдання — захист громадян України. Щоденно в МЗС здійснюється прийом людей, які звертаються задля вирішення тих чи інших проблем. Лише за минулий рік по допомогу до наших співробітників звернулося понад 800 тисяч громадян. Якість роботи і толерантність — «зброя», якою має володіти кожен працівник наших установ. Ми не підходимо до вирішення питань відбірково — в кожному окремому випадку йдеться про долю людей. Міністерство запровадило низку нових заходів, які встановлюють чітку систему роботи зі зверненнями громадян, — щоденний прийом, прямі телефонні лінії, електронні адреси. Щоденно робота звернень громадян доповідається міністру: скільки людей було прийнято, як вирішується те або інше питання. На випадок якоїсь надзвичайної ситуації існує окремий відділ оперативного реагування. Скажімо, до нас звертається мати: син поїхав на роботу в Португалію, місяць чи два від нього немає відомостей. У такому разі ми негайно залучаємо консула в Португалії та місцеві власті. Намагаємося з’ясувати місцезнаходження; якщо необхідна допомога, стараємося її надати.

Другий важливий напрям — зовнішньополітична діяльність має сприяти розвитку національного туризму, економічним зв’язкам. Красиві слова втілюються через конкретні речі. Торік ми видали понад чотирьохсот тисяч віз за кордоном, що на 30% перевищує показник минулого року. Спрощено порядок і процедуру видачі віз для всіх громадян ЄС, США, Японії, Швейцарії, інших розвинутих країн. За участі міністра закордонних справ ми плануємо провести 24 лютого зустріч з усіма авіаперевізниками України, найбільшими туристичними операторами та агентствами. Маємо намір також запросити почесних консулів іноземних держав, представників інших міністерств, зацікавлених або причетних до імміграційної політики України. МЗС має конкретні пропозиції, як посприяти розвиткові національного туризму.

— Попри всі заходи, скарги на адресу українських дипломатів не припиняються...

— Якщо людині не подобається, як поводить себе консульський працівник чи дипломат, то зі своїми побажаннями чи скаргами вона може звернутися до МЗС. Я особисто відповідаю за розгляд кожної справи. Наприклад, у приймальні міністерства для громадян стоїть опечатана скринька, за допомогою якої можна висловити всі власні пропозиції, зауваження щодо нашої роботи. Можу запевнити, що зараз таких скарг стало значно менше.

— Ви згадували про спрощення візового режиму громадянам деяких країн, аби сприяти розвитку туризму. Водночас окремі держави Центральної Європи взагалі відмовилися від візової практики для туристів із США чи ЄС, розуміючи, що країна більше заробить на «інвестиціях» туриста, аніж на бюрократичних формальностях. Україна не має наміру повторити перевірений приклад?

— У цьому питанні плануємо застосувати системний підхід із урахуванням національних інтересів. Йдеться і про сам туристичний продукт, і про забезпечення правового захисту, і про страхування туриста. Україна — молода держава, а тому багато структур перебувають на етапі розвитку. Водночас у всій Європі та в деяких інших країнах ми перейшли на спрощений порядок видачі візи. Або й взагалі — через пошту, через інтернетний зв’язок. Я згадував про 400 тисяч виданих віз. Із них чверть — туристичні: понад сто тисяч туристів в’їхали в Україну ще в минулому році. Динаміка надзвичайно позитивна.

Інша тема — питання взаємності та врахування інтересів наших громадян. Біля посольств країн ЄС, наприклад, існують великі черги. Ми весь час звертаємось до інших країн ставитися до наших громадян так само, як ми ставимося до громадян цих держав у своїх консульських установах. Я вас запевняю — ані в США, ані в Європі немає жодних черг чи вимоги про попередній запис. У ході переговорів ми намагаємося вийти на результат, який був би вигідний усім сторонам, а головне — громадянам. Візьмімо для прикладу Польщу. Після візиту міністра Костянтина Грищенка до Польщі ми отримали від польських генконсульств в Україні перші пропозиції про те, як ліквідувати разом черги.

— Як просувається вирішення питання спрощеного візового режиму з Євросоюзом? Чи включене це питання до Плану дій Україна-ЄС?

— Так, включено. Перші результати я вважаю позитивними. Досягнуто їх зі Швейцарією. Хоч вона не член ЄС, але розвинута європейська держава. Із 1 січня Берн погодився на режим безвізових поїздок для власників службових, дипломатичних та спеціальних паспортів. Одночасно ми підписали угоду про реадмісію. Це — сигнал для інших європейських країн. Найближчим часом ми приєднаємось до Європейської конвенції Ради Європи про вільне пересування громадян. Членами цього документу є майже всі країни ЄС. Україна ще раз демонструє, що ми готові виконувати всі принципи вільної Європи. Скажімо, торік зі США ми підписали угоду про «п’ятирічні» візи. Йдеться про реальне спрощення: людина лише раз на п’ять років звертається за візою.

— У ЄС спрощення візового режиму з Україною ставлять у залежність від потоків нелегальних мігрантів, тому в Брюсселі прагнуть підписання угоди про реадмісію. Київ погоджується з цим, однак пропонує створити так званий спільний реадмісійний простір, який би охопив Україну, Росію, Білорусь, Молдову та ЄС. Чи відома реакція на сьогодні цих держав?

— Відома. Ініціатива про спільний реадмісійний простір була озвучена міністром Костянтином Грищенком під час зустрічі з делегацією ЄС на високому рівні в минулому році. Одразу ж після презентації її було надіслано до наших посольств і розпочато переговори. Перше — Російська Федерація. За результатами грудневого візиту нашого міністра отримано реакцію від Москви — проект угоди про двосторонню реадмісію. Уже в цьому місяці або на початку березня має приїхати в Київ російська делегація. Зараз проект перебуває на погодженні в українських відомствах. Друге — з Молдовою угода підписана. Третє — з Білоруссю. Ми дуже сподіваємось, що рух, який почався з Росією, позитивно вплине на двосторонні переговори з Мінськом. Одночасно йдуть інтенсивні переговори за текстом угоди з ЄС. Уже відбулося чотири раунди, а на початку березня заплановано п’ятий.

— Ви згадали про російський проект угоди. Під впливом яких аргументів Москва погодилися піти на розгляд цього питання?

— Основну роль тут відіграло взаємне розуміння між російською і українською сторонами.

— Яка ситуація зараз із захистом прав українських заробітчан за кордоном? Чи готуються ще угоди про сезонне працевлаштування, подібні до тієї, яку було підписано з Португалією?

— За неофіційними підрахунками відомо, що лише в Росії кількість заробітчан із України сягає одного мільйона, в Португалії — до 200 тисяч, не менше їх і в Італії. Справді, під час візиту Президента до Португалії була підписана угода про сезонне працевлаштування. Вона важлива тим, що спрощує нашим громадянам порядок легального звернення про отримання дозволу на роботу. МЗС провело моніторинг ситуації, із нашими європейськими партнерами ми говоримо про одну просту річ — робітники з України давно стали позитивними контрибуторами європейської економіки. Наші працівники працюють дуже гарно, і це визнають на найвищому рівні — і в Португалії, і в Іспанії, і в Італії. Ми вже передали проекти угод про сезонне працевлаштування італійському і іспанському урядам. Такий само проект подано через наше посольство Греції.

— Із кожним роком зменшується кількість країн, до яких українці можуть потрапити без віз. Із Польщею, Угорщиною та Литвою вдалося досягнути рішення про безкоштовні візи для наших громадян. Із якими країнами ще ведуться переговори про досягнення аналогічних домовленостей?

— Хотів би нагадати, що в переговорах з Литвою ми запропонували не виокремлювати якихось категорій громадян України (мовляв, для одних має існувати такий режим, а для інших — другий). Литовський варіант угоди врахував це побажання. Тобто це перший крок у переговорах із балтійськими країнами. Немає сумнівів у тому, що ми будемо продовжувати таку практику. Але для нас важлива відповідь, взаємність, що є принципом міжнародного права. Також ми хотіли б почути відгуки тих людей, які займаються професійно туристичним, страховим, авіабізнесом. У нас з’явилась ціла система пропозицій і міністерство готове їх втілювати.

— У мас-медіа постійно з’являються чутки про запровадження візового режиму з Росією. Чи відповідає це дійсності? Чи з’явилися якісь зміни у планах двох держав про новий порядку перетину кордону — із закордонними паспортами?

— Перехід на візи — однозначно неправда. Загальноєвропейський принцип — вільне пересування людей, капіталів та послуг. Якщо ми виходимо з такими пропозиціями на переговорах із Європою, то так само професійно пропонуємо їх і Росії. Скажімо, в групі високого рівня зі створення ЄЕП існує ціла підсекція, яка займається цим питанням. Україна сформулювала на цих зустрічах свою позицію — вільне пересування. Ті принципи, які ми вже раз задекларували, що це для нас є європейським пріоритетом, цими ж принципами керуємося за столом переговорів із російськими колегами. Немає такого, що з одними одне, а з іншими — друге. Такою є загальна політика держави. Водночас ми обговорювали з нашими партнерами, що вільне пересування не означає неконтрольоване. В інтересах обох сторін знати і контролювати пересування на кордоні з огляду на злочинність, нові виклики міжнародного тероризму. Не секрет, що паспорт або віза не запобігає тому, що людина може в’їжджати не з зовсім законними намірами. Тому необхідність співробітництва прикордонних органів, а також контрольованість перетину кордону визнана і Росією, і Україною. Щодо питання про поїздки з закордонними паспортами — Україна давно готова. Стандарти ІКАО і зчитувальна зона в такому паспорті дозволяє еміграційним органам без зайвих віз і всіх інших процедур зрозуміти і знати, хто в’їжджає. Не потрібно черг, не потрібно якихось бар’єрів. Для цього варто лише створити нормальне сприяння еміграційним органам — тоді вони зможуть пропускати людей швидко і без зайвих формальностей.

— До консульського спектру питань належить ще одне — «морське». Ледве не щотижня доводиться чути про арешт українських моряків у тій чи іншій державі. МЗС у таких випадках доводиться діяти постфактум — шукати адвоката, сприяти поверненню моряків додому. Не вважаєте, що давно назріла необхідність вжиття якихось «превентивних заходів» для вирішення проблеми?

— Ми проаналізували всі морські справи, з якими мали справу і про які нам було відомо. Визначили найбільші правові загрози або законодавчі колізії, в які потрапляють моряки через те, що неправильно оформлюють контракти з посередниками, які працевлаштовують їх на іноземні судна. Аналіз нам дав підстави здійснити два кроки. Перший — ми створюємо на базі наших консульств за кордоном правові центри захисту моряків. Спочатку у Греції і Сполучених Штатах — можливо, в Нью-Йорку як найбільшому порту. Ми розуміємо, що одне з критичних питань — здебільшого незнання морського права або законодавств тих країн, в портах яких наші моряки працюють. Другий крок — внесення змін до національного законодавства України, які б посилювали відповідальність тих компаній, що працевлаштовують наших моряків. У цьому плані на рівні Кабміну України зараз розглядаються в тому числі й наші пропозиції. У контракті повинно чітко обумовлюватися, що матеріальне відшкодування в разі будь-яких ситуацій здійснюється компанією-посередником — це обов’язкова умова. Треба припинити практику, коли людина без правового, медичного, фінансового захисту опиняється в невідомих водах і після цього, так би мовити, за неї ніхто не відповідає...

— Але подеколи, як виглядає, моряки свідомо йдуть на злочин. Приміром, можна повірити, що моряк не знав про кримінальну відповідальність за перевезення іракського дизельного палива. Однак контрабанда наркотиків, вибухівки чи нелегалів не зовсім вкладається в аргумент «не знав законів».

— Ми весь час звертаємось: шановні громадяни, дуже уважно і ретельно ставтеся до законодавства, до міжнародного права. Незнання його не звільняє від відповідальності. На веб-сайті ми робимо довідки по кожній країні — почали з Лівії, Португалії, Греції. Ця робота буде продовжена. Наших моряків цінують за кордоном. Морські агенти, які підбирають екіпажі на судна, вважають українських моряків дуже професійними і працьовитими. Саме тому є такий «попит». Але разом із попитом Україна має надати і гарантії. Моряки часто виявляються незахищеними. Вони просто виконують свою роботу — перевозять вантаж, часто не знаючи, який саме. У таких ситуаціях вдається звільнити наших громадян. Останній випадок був у США — усіх ми повернули, жодного не було засуджено. Існує морське право, і ми про нього знаємо. Інша справа, що деякі ділки не хотіли б, аби наша держава професійно захищала своїх громадян... Саме через це такі випадки трапляються.