Білорусь: розворот на Захід?
Нові призначення Лукашенка дають надію на лібералізацію
Днями новим головою президентської адміністрації став помічник глави держави Володимир Макей. Юрій Жадобін, який очолював КДБ Білорусі, призначений секретарем Ради безпеки. Головою ж КДБ став генерал-майор Вадим Зайцев, який до свого нового призначення виконував обов’язки першого заступника голови Державного прикордонного комітету — начальника головного оперативного управління. Гучні відставки далеко не єдині. Півтора тижні тому зі своїх посад президентським указом були звільнені голова Ради безпеки Віктор Шейман (до останнього його називали другою особою в державі) і голова Адміністрації президента Геннадій Невиглас у «зв’язку з переведенням на іншу роботу». Сталося це практично відразу ж після вибуху в центрі білоруської столиці в ніч із 3 на 4 липня під час концерту, присвяченого Дню незалежності Білорусі. У результаті постраждало понад 50 осіб, три з них — тяжко. Основну відповідальність за те, що трапилося, глава держави поклав саме на голову своєї адміністрації і секретаря Ради безпеки. Хоч обидві ці посадові особи прямо не відповідають за забезпечення порядку на масових заходах у республіці.
Тому напрошується логічний висновок, що вибух став просто приводом для гучних відставок. Ще наприкінці квітня після арешту колишнього директора торговельного дому «Ждановичі» (найбільший ринок у всій Європі, чиї обіги складають десятки, якщо не сотні мільйонів доларів) Євгена Шигалова Олександр Лукашенко досить емоційно заявив буквально наступне: «Осіб п’ятнадцять, найвищих урядових чиновників і в Адміністрації президента, загрузли в корупції. І до того ж, коли читаєш ці матеріали, соромно стає. Деякі навіть до нього (Є. Шигалова. — О.К. ) звертаються: купи пральну машину і зменш її ціну — на 60%, ще на скільки... Це стосується й деяких парламентаріїв. Прощення нікому не буде — ні найближчим, наближеним так званим, ні трохи віддаленим. Вимоги до всіх однакові...».
Так що, швидше за все, гучні відставки у вищих ешелонах білоруської влади далеко не останні. На користь цього свідчать і свіжі призначення на вакантні після звільнення Шеймана і Невигласа посади. Обидва високі назначенці — і Володимир Макей, і Юрій Жадобін — безпосередньо й досить близько працювали і працюватимуть зі старшим сином Олександра Лукашенка — Віктором, який нині є помічником президента з національної безпеки. І який ставить перед собою, судячи з усього, дуже амбіційні плани.
Як вважає відомий аналітик Ярослав Романчук, «тепер настав час «молодих вовків», на яких робитиметься ставка в розв’язанні найважливіших питань національної безпеки і економічного розвитку: «Наш лідер давно перестав довіряти своїй старій команді, що останнім часом просто захлинулася в гучних корупційних скандалах. Тому Лукашенку не залишається нічого іншого, як розраховувати на молодих висуванців, які чекають команди почати діяти. Що це за команда? Кадри з тієї ж Ради безпеки, досить впливове крило з президентської Адміністрації на чолі, здібні фахівці з Національного банку, які готові провести хоча б часткові реформи в реальному секторі економіки».
Варто зазначити, що Володимира Макея (в серпні цього року йому виповнюється 50) називають людиною, певною мірою орієнтованою на Захід. Особливим штрихом в його дипломатичній кар’єрі виділяється період із 1996 по 1999 рік, коли він працював представником Білорусі при Раді Європи. Тепер ця людина обійняла одну з ключових посад у державі. Чи означає це, що Білорусь почне розвертатися в бік Заходу і взагалі встане на шлях лібералізації?
Політолог Ірина Бугрова в коментарі для газети «День» не схильна вбачати в нових призначеннях однозначний розворот у західному напрямі, хоч, на її думку, вони досить симптоматичні: «Всі ці нові назначенці досить довгий час функціонували і грали за правилами ЦІЄЇ системи влади. Тому їм крім усього іншого потрібно буде долати власну інерцію мислення і вчинків. Так, Макей цікавий, інтелігентний і освічений. Але чи дадуть йому сформувати власну команду і реалізувати якісь свої задуми в держуправлінні? Адже ні для кого не секрет, що всі хоч трохи серйозні питання державного будівництва вирішувала і вирішує одна людина в країні — Олександр Лукашенко. Щоправда, гадаю, що й він починає розуміти, що Білорусь ще вчора потрібно було розвертати якщо не в бік Заходу, то хоча б у бік іншого світу. Адже теперішня система управління в Білорусі не відповідає ні політичним, ні економічним вимогам часу. А тим часом у країні вже йде досить масштабна приватизація, в якій все активніше беруть участь, насамперед, російські транснаціональні корпорації. Білоруські ж державні й приватні компанії працюють на допотопному рівні. Якщо називати речі своїми іменами, то в разі неприйняття своєчасних і кардинальних заходів у системі управління країною, Білорусь ми можемо просто втратити...»
Інші високі назначенці — новий голова Радбезу, Юрій Жадобін і новий голова КДБ Вадим Зайцев — не викликають такого великого інтересу, як новоявлений керівник президентської адміністрації Володимир Макей. Обидва народилися в Україні, але основні віхи професійної кар’єри пов’язані із закінченням навчальних установ і обійманням різних посад у Росії. Юрій Жадобін на своїй уже колишній посаді публічно «засвітився» лише завдяки шпигунському скандалу навколо американського посольства. Теперішній голова КДБ Вадим Зайцев прийшов із прикордонників, що в окремих кадрових офіцерів КДБ із самого початку викликає певний скепсис. Щоправда, є у Вадима Зайцева інші козирі. Один із них полягає в тому, що він, як і Юрій Жадобін, і Володимир Макей, часто й щільно перетинався у своїй професійній діяльності зі старшим сином білоруського президента...