БІЙ БЕЗ ПРАВИЛ ЗАБОРОНЕНИЙ

— Павле Опанасовичу, федерація не так давно усунула від змагань у I літніх спортивних іграх України цілу низку талановитих спортсменів, які без її відома взяли участь у комерційному турнірі. Такою є політика любительського кікбоксингу в країні?

— Так, і так буде й надалі. Ми повинні контролювати і твердо знати стан здоров'я наших хлопців та оберігати їх від непередбачених травм. Адже відомо, що організатори комерційних турнірів у погоні за прибутком часто нехтують правилами допуску до боїв і вдаються до послуг некваліфікованих суддів.

У зв'язку з цим як не пригадати випадок у Сумах, коли під час подібного комерційного турніру з кікбоксингу й тайського боксу, організованому Асоціацією професіональних видів східних єдиноборств, загинув молодий молдавський спортсмен (батько двох малолітніх дітей) Іон Сильвестру. Тайський бокс — річ, якщо можна так висловитися, дуже делікатна, і з ним треба поводитися дуже обережно. Я маю на увазі, що при некомпетентному суддівстві та недбалому ставленні до фізичного обстеження бійців під час допуску їх до змагань, може статися трагедія. Що й сталося в Сумах, коли після сильних ударів коліном у ребра (а це дозволено в тайському боксі), вони зламалися й пробили легені. Іону було зроблено дві операції, та вони йому життя не врятували.

Саме після цього турніру федерація й усунула на певний час від змагань членів національної збірної України — сумчан Миколу Коренєва, Олексія Куценка, Романа Чміля, Юрія Бондаренка, дніпропетровця Артема Садовенка й Віталія Степченка з Димитровграда Донецької області, яких умовили помірятися силами, природно, не безкоштовно, з професіоналами.

— Смерть у спорті завжди страшна, адже вона відбувається на очах сотень людей, які збираються на стадіонах і в залах підтримати й повболівати за кумира. Думаю, ще не стерлася з пам'яті киян загибель американця Дайдена Дага під час так званих боїв без правил, що проходили в столичному Палаці спорту. А трохи пізніше під час подібних контактних поєдинків загинув зовсім молодий хлопець. То як це можна охарактеризувати? Що це — спорт чи звичайний мордобій з кривавим закінченням?

— У всьому світі такі поєдинки збирають величезні аудиторії — любителів жорстоких видовищ всюди вистачає. Як виявилося, і в Україні їх немало, про що свідчила тоді майже набита по саму зав'язку центральна спортивна арена країни. Але от що дивує: на Заході подібні дійства влаштовують для того, щоб полоскотати нерви ситому обивателеві. А в нас усе наше життя — це бій без правил у країні, де професія громили-рекетира мало не найпрестижніша.

Подібні видовища — не для слабких на нерви. Багато хто, гадаю, спостерігав, що відбувалося на рингові (а в залі!), коли сучасні гладіатори закінчували поєдинки, вимазані кров'ю (своєю і чужої), немов м'ясники. Не думаю, що б ви пустили на такі бої дітей (а їх у залі тоді було хоч греблю гати). Як на мене, про це насамперед повинні були потурбуватися організатори, та й працівники органів внутрішніх справ, якими були «нашпиговані» і Палац спорту і всі підходи до нього.

Слава Богу, сьогодні бої без правил заборонені в Україні, але якою ціною?

— А чи були в кікбоксингу трагічні випадки?

— За моєї пам'яті лише один. 1993 року на змаганні професіоналів у Вільнюсі. Серед аматорів бувають випадки, коли спортсмени одержують ушкодження — садна, розтини, вивихи, але щоб доходило до крайнощів — такого не знаю.

— Існує думка, що до цього виду спорту йдуть люди, які не відбулися як боксери?

— Це нісенітниця. Сьогодні в секціях кікбоксингу в Україні займається майже сто тисяч осіб, із яких більшість — молоді люди й дітвора. Цікаво, коли вони встигли не відбутися як боксери? Або візьмемо, наприклад, чемпіона Європи і світу серед боксерів-професіоналів Віталія Кличка. Адже він починав у нас — став чемпіоном світу серед любителів і професіоналів. Саме із кікбоксингу.

— Думаю, найкращим підтвердженням високого рівня «кіку» в нашій країні можуть послужити підсумки юніорського чемпіонату світу, який нещодавно завершився в Ліссабоні?

— Так, ми привезли 37 медалей і друге загальнокомандне місце. У цьому турнірі, де змагалися 320 юнаків і дівчат із 28 країн, конкуренція була дуже велика. Зазначу, що разом із росіянами (через високий рівень розвитку кікбоксингу) дозволили приїхати і двом складам збірної України. Ми виступили в усіх видах програми — у фулконтакті, семиконтакті, лайт контакті, лоукіку й музичних композиціях ката.

— Так що зміна виросла хороша?

— І за це я вдячний тренерам на місцях. Дуже сильні й численні в нас дитячі школи в Миколаївській, Донецькій, Дніпропетровській, Сумськiй, Київській областях, АР Крим та у столиці. От вони й дали результат.