Бійка біля «засіків»

В Україні складається погана традиція: кожен новий уряд не лише засуджує за невмілі дії, а й притягує до відповідальності попередній. З одного боку, це добре — піднявшись на вершину влади, дуже погано відчувати безкарність. Але країна, її громадяни, а також іноземні інвестори й без того втратили довіру до нашої влади. Втрата її репутації з року в рік зростає... І що буде, коли вона досягне нульової позначки і опуститься, як то кажуть, нижче плінтуса? Яка влада, такі й ми, казатимуть люди з вулиці, порушуючи все, що тільки можна.

Хто не пам’ятає, як голова попереднього уряду підраховувала, скільки крали в рік, місяць, тиждень і аж до секунди. Щоправда, це нічим не закінчилося. Не було також і кримінальних справ. Тепер черга нових переможців. Президент України Віктор Янукович заявляє, що до відповідальності за корупційні дії будуть притягнені всі винні, у тому числі й представники нині чинної влади. «У нас уже є випадки корупційних дій чинної влади. Ви знаєте й про хабарі, на яких попалися деякі голови районних адміністрацій, і зараз деякі кримінальні справи відкриті. Не буде ніякої різниці», — заявляє Президент, відповідаючи на докір у тому, що переслідуванню піддаються виключно представники попереднього уряду. «Я вважаю, що український народ мудрий, він розбереться. Дуже скоро вже будуть результати конкретні, і ми називатимемо вже всіх «героїв» — хто від колишньої влади, чиновники, грабували країну, порушували закони, нахабно, причому у великих розмірах», — погрожує Янукович і зауважує, що навмисно уникає відповідей на конкретні запитання, оскільки їх даватимуть «прокурори й судді». За словами Президента, «відповідь їм буде — це наведення порядку й законності в країні».

Тепер уже зрозуміло, що малося на увазі. Іноземні юридичні фірми, найняті урядом Миколи Азарова (Trout Cacheris PLLC і Akin Gump Strauss Hauer & Feld LLP, а також агентство розслідувань Kroll Inc.), виклали в інтернет свої попередні звіти про розслідування підсумків фінансової діяльності уряду під керівництвом Юлії Тимошенко. У них немало захоплюючих епізодів, гідних закрученого детектива. Як купували «Рено» для МНС України, «Опелі», медичне обладнання, вакцини й ліки для Мінздоров’я, цукор для Держрезерву, як порушуючи контракт використовували гроші за продані японцям кіотські квоти, як витрачали бюджетні кошти на видачу безкоштовних державних актів на землю, проте ощасливили ними далеко не всіх селян.

Народний депутат Володимир Олійник пояснив, що результати розслідувань іноземних компаній можуть стати достатньою підставою для проведення відповідних перевірок Рахунковою палатою і Контрольно-ревізійним управлінням, які, у свою чергу, мають право залучити до цієї справи правоохоронні органи.

Утім, нашій опозиції теж палець у рот не клади — відкусить. Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко дає відсіч американським розслідувачам. За її словами, вони «знайшли лише те, що гроші, які призначалися на екологію, я направила до Пенсійного фонду, і це є моїм найбільшим злочином». В ефірі одного з телеканалів екс-прем’єр нагадала, що при перебуванні на посаді прем’єр-міністра зверталася до Генпрокуратури з проханням перевірити діяльності Мінздоров’я, у тому числі й щодо закупівлі медикаментів, проте в той час правоохоронні органи зловживань не знайшли.

«А займався закупівлями сьогоднішній міністр охорони здоров’я уряду Азарова, до речі, він є його персональним лікарем», — небезуспішно відбивалася Тимошенко. Гідним її бійцем виявив себе й колишній міністр із питань європейської інтеграції Григорій Немиря, в описі якого попередній звіт колишніх американських прокурорів не більше ніж грамотно складений сценарій політичних репресій.

Однак у будь-якому разі наведених американцями фактів цілком достатньо для подальших розслідувань Контрольно-ревізійного управління, Рахункової палати і Генпрокуратури. Вони, безумовно, ще багато чого можуть «нарити». Інша річ, скільки коштів їм вдасться повернути в державну казну... І, найголовніше, чи зуміє уряд зробити так, щоб і його чиновники не попадалися на крадіжках. Хоча в ідеалі потрібно ставити завдання, аби не крали взагалі. Чи вистачає тут улюбленої погрози Президента: «Я вам усі руки повідбиваю!»? На жаль, за всім і за всіма не встежити. Потрібно створювати умови, за яких красти чиновникам просто буде нічого. Один із шляхів — їхнє безконтактне спілкування зі споживачами всіляких державних послуг, претендентами на різні дозволи й ліцензії. Кількість цих документів, а, отже, і чиновників можна й потрібно звести до мінімуму.

Але чиновник живучий, меткий і, як то кажуть, свого ніде не упустить. Скасували ліцензії, а він запроваджує квоти, скажімо, на експорт зерна. Мінекономіки, наприклад, просить право збільшити поріг для держзакупівель в одного учасника і право додатково контролювати їх, якщо раптом виявилися нові, раніше йому не відомі обставини. На перший погляд, останній захід справді спрямований на боротьбу з корупцією. Але й на ньому теж можна дуже добре заробити, якщо є чим шантажувати учасника. А з іншого боку, таким чином можна легко зривати плани державних відомств і підприємств і завдяки цьому розсаджувати на теплі місця потрібних людей.

Отже, завдання нинішньої влади не стільки покарати за минулі гріхи, а повернути до бюджету награбоване і чужими, і своїми. І зробити так, щоб ніхто: ні свої, ні чужі не могли припасти до державної годівниці.