Бізнес-план після революції

«Середній бізнес — молодець!». Цей життєрадісний слоган красувався на помаранчевому полотні в конференц-залі, де Всеукраїнське об’єднання «Нова формація» проводило «круглий стіл» на тему «Вибори-2004. Новий формат політики та бізнесу». Оцінивши так свою роль у нещодавніх подіях, «середні» підприємці, схоже, не погрішили проти істини.

ІМІДЖ ПЕРЕМОЖЦЯ

Один із лідерів «Нової формації», президент корпорації «S.V.S.» Володимир Співаковський вважає, що вибори привели до трансформації у вітчизняному бізнесі. «Великий бізнес сьогодні не випинає свої можливості, прагнучи вціліти, малий бізнес не має сили та придивляється, хоча, швидше за все, є прихильником майбутніх змін. А ось середній бізнес не стояв осторонь, він допомагав «помаранчовiй революції» своїм енергетичним впливом, фінансово та морально», — обгрунтував він свою позицію. І тому перемога, яку здобув середній бізнес, виглядає цілком закономірною.

Проте, на думку Співаковського, середній бізнес цілком даремно не заявляє привселюдно про цю перемогу: можливо, ніколи більше він не матиме такого прекрасного шансу створити собі сприятливий імідж. «У всі часи в нашій країні до бізнесу ставилися з сумнівом, але сьогодні цей погляд змінюється, і було б слушно закріпити цю перемогу», — зазначив він. Більш того, Співаковський вважає, що український середній бізнес, який уже ототожнюється з середнім класом, цілком міг би стати в один ряд із такими брендами України, як Руслана, брати Клички або Андрій Шевченко: «Якщо провідною силою на якийсь період може стати середній клас, то його й треба просувати як бренд».

Напевно, така доля українського бізнесу — йти до міжнародного визнання не через економіку, а через політику, вважає президент концерну «Сакура» Олександр Дічек. «У нашій країні бути поза політикою бізнесу досить складно, — заявив він. — На Заході бізнес старається бути аполітичним, оскільки почувається вільно. У нашій країні ситуація інша, і людям мало займатися лише бізнесом».

Згадуючи дні « помаранчевої революції», генеральний директор компанії «Екотехніка» Сергій Проскура відзначив рідкісну одностайність, з якою його співробітники вийшли на Майдан. Не менший подив викликала в керівника й продуктивність праці в ці дні: вона перевищувала звичайну, бо підігрівалася духовним підйомом та ентузіазмом, що панував у колективі.

А ЗАВТРА?

Хоч якою великою була б ейфорія від перемоги, рано чи пізно вона минає, і тоді постає запитання: а що далі? Стосовно підприємництва відповідь звучить так: нам потрібна влада, лояльна до бізнесу. На жаль, фаворити нинішніх президентських перегонів чи не захотіли, чи не змогли зрозуміло донести до виборців, якою буде політична та економічна системи України після виборів. І ця аморфність контурів майбутнього устрою країни насторожує підприємців.

Події 17 днів, які приголомшили Україну, час уже залишити історикам — вважає колишній голова Ради підприємців при Кабміні Вадим Гуржос. На його думку, сьогодні треба думати про те, що робити завтра, якою бути країні протягом найближчих 10—15 років. Підприємця хвилюють нечіткі контури моделі розвитку країни. «Ми не знаємо, хто з кандидатів що несе. Особисто мені незрозуміло, що буде завтра, і це непокоїть найбільше», — говорить про свої побоювання Гуржос.

У залі звучали й напутні промови підприємців новому главі держави. Якщо підсумовувати їх, то нічого надприродного від нього й не знадобиться. Алгоритм успішного ведення бізнесу, зі слів президента компанії «DUAC» Віктора Чернилевського, досить простий: треба, щоб до влади прийшов уряд, якого підтримує народ, і щоб він обрав оптимальну модель розвитку країни. І тоді одного разу ми прокинемося в країні, «де діє правова система ЄС, а це означає, що сюди можуть вільно іти капітали та працювати». Сьогодні, на думку Чернилевського, бізнес не може нормально функціонувати через брак грошей. «У нас грошова маса жорстко обмежена. У 48-мільйонній країні в обігу має бути до трильйона доларів. Щойно в Україні з’явиться багато грошей, відкриються і великі можливості для бізнесу», — сказав Чернилевський.

Генеральний директор компанії «Офіс-Солюшнз» Олег Дерев’янко вважає, що проблеми розвитку середнього бізнесу пов’язані із законодавчо несприятливим кліматом і тим, що збір податків чітко зрушений у бік преференцій природним монополіям і великому бізнесу. Цей перекіс компенсується за рахунок серйозного тиску на середній і малий бізнес. «Якщо ж акценти будуть зміщені на користь останніх, а основний податковий тягар нестиме великий бізнес, то середній бізнес розвиватиметься швидшими темпами», — переконаний Дерев’янко.

«Дуже важливо, щоб нова влада не сіла на коньок існуючих пільг, — застерігає президент компанії «Кармен» Олександр Бондар. — Треба прибрати всі пільги, щоб вирівняти умови роботи підприємців. Друге — треба змінити систему оподаткування так, щоб працювати відкрито було вигідніше, ніж працювати кримінально». З його слів, сьогодні немає жодної компанії, що веде законодавчо чесний бізнес. І це відбувається зовсім не тому, що всім подобається ходити під Дамоклевим мечем правосуддя: такі нинішні правила гри. Водночас Бондар вважає, що нова президентська команда в жодному разі не повинна опуститися до покарання тих, хто сьогодні працює «не зовсім згідно з законом». Спочатку слід подумати над тим, як легалізувати величезну частину «тіньового» бізнесу.

Утім, підсумки «оранжевої революції» далеко не всіх підприємців налаштували на оптимістичний лад: «Я не маю жодних ілюзій щодо того, що найближчим часом економічна ситуація в країні зміниться на краще. Ми сьогодні прокидаємося в країні з тотальною корупцією. Що ж робити новому уряду? Як примусити даішника або митника не брати хабарів? Адже звільнити всіх неможливо».

ЗБОКУ

Відповіді на ці запитання частково прозвучали у виступі віце-президента Міжнародного союзу польських підприємців в Україні Мачея Боссовського. Виявляється, в Польщі діють дві цікаві законодавчі норми. Перша стосується громадянської відповідальності державних чиновників — на них можна подати до суду, якщо порушений закон. Якщо ж у спорі між державою та підприємцем закон неоднозначний, то в цьому випадку він завжди трактується на користь підприємця. Чим не привід для лобіювання в парламенті?