Борис ТАРАСЮК: «Україна – природний посередник між регіонами Балтійського та Чорного морів»

РКБМ має стати вищим регіональним форумом, який працюватиме на посилення та координацію співробітництва між країнами регіону Балтійського моря. Багато членів цієї організації бажали б, аби Україна мала особливі відносини з Радою.

Своє бачення перспектив співробітництва України з РКБМ запропонував в інтерв’ю «Дню» міністр закордонних справ України Борис Тарасюк.

— Борисе Івановичу, нещодавно ви повернулися з Данії, де відбулося сьоме засідання РКБМ. Поясніть, будь ласка, в якій якості Україна брала участь у цьому засіданні.

— Україна вже була раніше представлена на робочих зустрічах цієї організації на рівні експертів. Цього ж разу ми вперше отримали запрошення взяти участь у міністерському засіданні Ради в якості спостерігача.

Це запрошення стало результатом активних зусиль нашої держави на розбудову тісної співпраці з усіма державами Балтії, яка вже на сьогодні досягла значного рівня і обертів. Воно є визнанням ролі й авторитету нашої держави не лише як активного чинника інтеграційних процесів в Центральній Європі, але в даному випадку — насамперед як поєднальної ланки у співробітництві по вісі «Північ-Південь», як ініціатора активних міжрегіональних зв’язків між країнами Чорноморського економічного співробітництва і Ради країн Балтійського моря.

— Що ж дає Україні її участь в роботі цього регіонального форуму?

— Ключовим словом тут справді є «регіональний» і я би навіть додав «міжрегіональний». Після набуття незалежності Україна почала розбудовувати партнерські взаємовигідні зв’язки з країнами Північної Європи та Балтії, які одними із перших в Європі визнали Україну як перспективну — з точки зору економічного, політичного та гуманітарного потенціалу — державу.

На першому етапі наші відносини з країнами регіону Північної Європи та Балтії будувалися виключно на двосторонній основі і передбачали допомогу на нелегкому шляху до демократії та ринкової економіки.

Після об’єднання країн регіону Північної Європи і Балтії під дахом РКБМ в Україні почало зростати розуміння необхідності тіснішої співпраці з цією організацією.

Враховуючи стратегічний курс зовнішньої політики України на євроінтеграцію, наша країна має в регіоні Північної Європи союзників, які зацікавлені у зближенні України з Європейським Союзом і готові передати потрібні нам знання і досвід.

— Нещодавно Україна приймала саміт глав держав Чорноморського економічного співробітництва. А зараз ви взяли участь в засіданні регіональної організації Балтійського моря. Чи не стаємо ми свідками становлення нового «північно-південного» вектору європейського співробітництва і якщо так, то чим зумовлюється важливість розвитку такої співпраці?

— В силу унікального геополітичного розташування у Європі Україна є природним посередником між регіонами Балтійського та Чорного морів. Процес розбудови зв’язків між північчю і півднем Європи настільки відповідає потребам часу, що у разі пасивності або нехтування Україною взаємодоповнюючого потенціалу географічно протилежних регіонів цю роль візьме на себе інша, менше пристосована до цього країна, що в свою чергу може бути класичною ілюстрацією невикористаних можливостей.

Завдяки ефективно налагодженому діалогу з країнами регіону Балтійського моря Україна має чудовий шанс зробити свій внесок у співробітництво між РКБМ та новоствореною за нашою ініціативою організацією Чорноморського економічного співробітництва. Спільність цілей РКБМ та ОЧЕС значно полегшуватиме пошук взаємоприйнятних проектів та джерел їхнього фінансування в рамках програм ЄС.

Це, в свою чергу, означає реалізацію невідкладних програм, додаткове фінансування, інвестиції, частину з яких може бути спрямовано в Україну. Взаємодоповнююча співпраця в політичній галузі по вісі «Північ-Південь» є стабілізуючим фактором в частині Європи, розташованій між Балтійським та Чорним морями. Враховуючи, серед іншого, перелічені вище міркування, Президент України Леонід Кучма висунув ініціативу проведення у вересні наступного року в Ялті Міжнародної конференції «Балто-Чорноморське співробітництво: до інтегрованої Європи XXI століття без розподільних ліній».

— Поінформуйте детальніше про стан економічної співпраці України з державами Північноєвропейського регіону, про ті конкретні проекти, в яких Україна бере участь.

— Торгівля між Україною і державами цього регіону розвивається досить інтенсивно. При населенні країн РКБМ 324 млн. обсяги нашого спільного з ними товарообігу сукупно становлять близько 15 млрд. доларів США.

Крім того, історичний досвід населення регіону увібрав в себе успішні приклади найтриваліших торговельно-економічних союзів, наприклад, Ганзейського, який знайшов нове життя в рамках програми РКБМ «Бурштинові ворота».

Серед українських проектів в рамках РКБМ перш за все варто відзначити участь України в реалізації широкомасштабної програми Гельсінкської комісії в галузі природоохоронних заходів. Ми розглядаємо можливість широкої співпраці з Радою балтійських держав в рамках програм боротьби з організованою злочинністю, громадянської безпеки. Асоціація торгових палат країн регіону Балтійського моря та Торговельна палата України також готові до співпраці. Ми вивчаємо можливість участі України в програм РКБМ під умовною назвою «Балтійське енергетичне кільце». Існують перспективи співробітництва між Північним банком та Банком ОЧЕС, згідно з якими відкриються додаткові можливості фінансування регіональних проектів. Створений в рамках РКБМ Єврофакультет зацікавлений спільно з українською стороною започаткувати обмін викладачами і студентами в розробці спільних навчальних програм, у взаємному визнанні кваліфікації вчених ступенів та дипломів. Асоціація міст України, яка нараховує 226 членів, матиме шанс в рамках РКБМ співпрацювати з Союзом балтійських міст в реалізації довго- та короткострокових програм.

— Пане міністре, у Данії ви мали і двосторонні зустрічі зі своїми колегами з Північної Європи. Як розвивається двостороннє співробітництво України з цими державами, і як воно співставляється із співробітництвом в рамках РКБМ?

— Я мав двосторонні зустрічі з міністрами закордонних справ Данії, Латвії, Литви, Польщі, Норвегії і Фінляндії. З кожною з цих країн у нас є добрі приклади взаємовигідного співробітництва.

Наприклад, литовці пропонують Україні використання транзитних можливостей портів Балтійського та Чорного морів.

Естонці зацікавлені у тісній співпраці в рамках унікальної за своєю ліберальністю угоди про вільну торгівлю.

Латиші мають конкретні пропозиції щодо будівництва транспортних коридорів, у банківській сфері, суднобудуванні.

Швеція готова фінансувати проекти в Україні, пов’язані з функціонуванням органів місцевого самоврядування, допомагає Україні в гармонізації її національного законодавства з метою його максимального пристосування до вимог Європейського Союзу, а також у вирішенні проблемних імміграційних питань.

Датчани готові сприяти утилізації шкідливих відходів, в тому числі від діяльності військових, а також енергозберігаючих технологій.

Норвежці співпрацюють з нами і США в рамках крупного проекту «Морський старт», в суднобудівній та хімічній галузях.

Фіни зацікавлені, зокрема, у здійсненні спільних природоохоронних заходів.

Член РКБМ Німеччина спільно з Асоціацією міст України здійснює програму «Трансформ», за якою надається допомога органам місцевої влади в оптимальному виборі профільних підприємств і їх розташуванні.

Повертаючись до своїх двосторонніх зустрічей з колегами-міністрами, хотів би наголосити, що вагоме місце під час цих бесід займав обмін ідеями і вироблення спільних позицій в ширшому контексті співробітництва — в галузі євроінтеграції, якісного підвищення рівня співробітництва України з Європейським Союзом.

Крім того, прозвучала підтримка України на виборах до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН в період з 2000 по 2001 рік.

Ще одним результатом цих зустрічей будуть наступні робочі візити в Україну міністрів закордонних справ Данії, Норвегії та Фінляндії.