«Будеш поряд — заходь», — хором говорять Югославії білоруські депутати
Крок сам по собі не сенсаційний — після того як російська Державна дума першою «протягла» це рішення на фоні настроїв московських «слов'ян», котрі писали на ворота американського посольства.
Борис Єльцин та Олександр Лукашенко також загалом сказали Слободану Мілошевичу «так», не додавши при цьому — коли саме. «Мілошевич і сам розуміє, що це не може бути одномоментним процесом», — стверджує Лукашенко після переговорів зі своїм белградським другом.
До одностайності парламентаріїв у Білорусі давно звикли. Нижня палата формувалася за принципом добровільності — з тих, хто під час розпуску незговірливої Верховної Ради подав особисте прохання президенту — призначити депутатом. І тому зрозуміло, що ці розсудливі обранці Лукашенка все роблять не без його участі й при цьому зовсім не думають, що завтра білоруси можуть піти воювати. Хоча й такі заклики часом лунають у палаті представників. Однак загалом кмітливі депутати розуміють, чого від них чекають — політичного жесту, масового й дружного. «Будеш поряд — заходь», — ввічливо запрошують парламентарії країну хоча й слов'янську, але неблизьку, сплюндровану війною.
Коли цієї зими югославську Скупщину приймали постійним спостерігачем у російсько-білоруські Парламентські Збори, була одна примітна деталь. В останній момент із залу підсумкової прес-конференції прибрали табличку з ім'ям глави югославської делегації Воїслава Шешеля. Поки Геннадій Селезньов і Анатолiй Малофеєв відповідали на запитання журналістів, Шешель, відомий лідер сербських націоналістів, півгодини підпирав двері в коридорі. Його запросили після основної частини, вочевидь, вказавши на справжнє місце Югославії на цих «зборах слов'ян».
Мінськ і Москва, розкриваючи обійми воюючій країні, — й, за великим рахунком, здатні тільки на це, — розуміють, що табличкою «Югославія» завжди можна буде маневрувати залежно від ситуації: підняти, як транспарант, поставити на стіл або зовсім прибрати.
P.S. Коли верстався номер, до Києва прибула для переговорів у Верховній Раді делегація Скупщини Югославії на чолі з головою Віча республік Срдже Божовичем.
