Бушерське питання: торги тривають
Дружба між Сполученими Штатами Америки та Росією проходить чергове випробування: Вашингтон знову заявляє про стурбованість намірами Москви розширити співробітництво в ядерній сфері з Іраном. Цю проблему обговорили нещодавно в Брунеї держсекретар США Колін Пауелл і міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов. Кремль поступатися не збирається. Сполучені Штати такий стан речей не задовольняє, тому в Вашингтоні на всіх рівнях заявляють про неприпустимість російсько-іранської співпраці в галузі ядерної енергетики. В середу до Москви прибула поважна американська делегація — міністр енергетики Спенсер Абрахам та заступник держсекретаря Джон Болтон. Попри те, що візит планувався вже досить давно, випав він якраз на ті дні, коли в Росії було оголошено про десятирічну програму співпраці з Іраном. У документі, зокрема, йшлося про плани побудувати в іранському місті Бушер п’ять ядерних реакторів (один уже будується). Відомо, що в адміністрації Джорджа Буша Іран на рівні з Північною Кореєю та Іраком зарахували до так званої «осі зла», яка нібито загрожує світовій безпеці. А цими днями в газеті «Вашингтон Пост» навіть з’явилося повідомлення, нібито американський лідер обмірковує можливість удару по атомній станції в Ірані ще до того, як вона запрацює. Росія має намір отримати від реалізації бушерського контракту суму в $800 млн. Питання, яке постало перед росіянами, непросте — потрібно пожертвувати або непоганим доходом від співпраці з іранцями, або ж посіяти недовіру в дружні відносини з американцями. У подібній ситуації, до речі, вже була Україна, оскільки спочатку до участі в бушерському контракті був запрошений харківський «Турбоатом». Під тиском Сполучених Штатів у 1997-му роцi Україна відмовилася від співпраці з іранцями. Сьогодні більшість українських дипломатів згадує давнє рішення як провал зовнішньої політики України, оскільки держава не змогла відстояти власних інтересів. Щоправда, мало хто згадує, що не в останню чергу завдяки тому рішенню Україна підключилася до договору з контролю за ракетною технікою і ракетними технологіями (РКРТ), що відкрив дорогу до комерційних космічних пусків. Провал пропонованої тоді Сполученими Штатами «харківської ініціативи» теж багато в чому стався з вини самої України, яка не змогла ні чітко сформулювати власне бачення, ні спробувати розвинути в Харкові малий та середній бізнес за американської підтримки. Росія, швидше за все, стоятиме на своєму. Чимало аналітиків звертають увагу, що американці, хоч і висловлюють занепокоєння з приводу співпраці Росії та Ірану, проте роблять це швидше за старою звичкою. Не для того, очевидно, Джордж Буш докладав стільки зусиль, щоб записати в свої друзі Володимира Путіна, а потім в одну мить віднести до ворогів. У Росії це розуміють і не виключено, що вестимуть з Вашингтоном переговори (або ж прості торги). Один із високих посадовців США повідомив «Рейтер», що Білий дім погодиться навіть на продаж росіянами військової техніки Тегерану (приміром, винищувачів), аби Москва відступилася і не допомагала іранцям будувати АЕС в Бушері. Впливовий радник адміністрації американського президента Річард Перл повідомив, що Росії можуть пробачити всі її радянські борги ($42 млрд.) Москві лишається не прогадати і вдало розмістити ставки.
