БИТВА за «електричний стілець»
До цього часу досвід сидіння на двох стільцях був лише в аграрній сфері. Одночасно віце-прем’єрами та міністрами були Михайло Зубець і Михайло Гладій, що, проте, не заважало селу котитися похилою площиною.
Чи можливий такий варіант і в ПЕКу? Щодо вектора руху, то в цьому сумнівається небагато хто з опитаних «Днем». В успіх задуманого Ю. Тимошенко кадрового маневру вірять іще менше.
Народний депутат Сергій Терьохін сказав «Дню», що пропозиції сконцентрувати в одних руках усе керівництво енергетичним сектором — це або ознака сили, що грунтується на особистих стосунках усередині уряду, або жест відчаю. Сьогодні, за його словами, в Україні є три команди, що ведуть позиційні війни навколо енергетичного пирога, в кожної є підтримка в парламенті і кожна перебуває під загрозою втратити не тільки власність та якісь прибутки, але й свободу. Прихильники Юлії Володимирівни, за словами С. Терьохіна, не раз казали про свою «золоту акцію» в парламентській більшості, натякаючи на спроможність впливати на її стабільність. Звідси нескладно зробити висновок щодо того, звідки ростуть ноги таких високих амбіцій віце-прем’єра.
У той же час одне із джерел «Дня» в уряді, яке майже відверто симпатизує Ю. Тимошенко, зазначає, що в нинішніх умовах їй би не варто було претендувати на обидва такі відповідальні енергетичні крісла. На його думку, Юлії Володимирівні слід би і далі зосереджуватися на оперативних питаннях товарно-грошових відносин у ПЕКу, спрямовуючи здобуті гроші в галузь, на закупівлю палива та обладнання, тоді як міністерство в цих умовах мав би очолити фахівець на зразок колишнього міністра Івана Плачкова (на думку експерта, тепер Президент не підтримає цю кандидатуру) або колишнього першого заступника міністра Сергiя Єрмилова. Утім, співрозмовник «Дня» вважає, що тільки в нинішній передкраховій енергетичній обстановці віце-прем’єрові доводиться займатися такою нецарською справою. За великим рахунком, завдання міністра — вирішувати і оперативні, і стратегічні завдання, тоді як віце- прем’єр покликаний лише координувати цю діяльність, своєчасно визначаючи пріоритети.
Однак голова підкомітету ВР із питань паливно-енергетичного комплексу Іван Діяк вважає, що нині взагалі не час вирішувати кадрові питання і битися за будь-які командні крісла. На його думку, необхідно зайнятися виклю чно підготовкою до зими, яка обіцяє бути більше ніж складною. На сьогодні, за словами І.Діяка, Україна має тільки половину необхідних їй запасів палива. Особливо тривожне становище з газом. Не укладено жодного контракту на його постачання. У підземні сховища ще не закачали жодного кубометра українського газу. У віце-прем’єра є все, щоб і сьогодні ставити та вирішувати ці питання, переконаний І.Діяк. Тим більше, що їхня гострота посилюється з падінням видобутку газу в Росії.
Екстравагантну точку зору висловив «Дню» народний депутат Віктор Суслов. На його думку, поєднання двох енергопостів небезпечне тим, що може викликати в нинішнього претендента роздвоєння особистості. За словами депутата, ефективніше для уряду буде прислухатися до побажань Президента, який вів мову про усунення поста віце- прем’єра з питань ПЕК та про запровадження поста віце-прем’єра з питань промисловості. У цьому випадку Ю.Тимошенко отримує пост міністра, і всі або майже всі залишаються задоволеними.
Можливість призначення Ю.Тимошенко одночасно на два пости вважає дуже малоймовірною і народний депутат Ігор Кирюшин. Якщо у віце-прем’єра не буде противаги, то ні прем’єр, ні Президент не зможуть виступати арбітрами. І це навряд чи їх влаштує, — сказав «Дню» І.Кирюшин, — оскільки кожне рішення в цьому випадку буде пропагуватися як безальтернативне. «Я думаю, що і Ю.Тимошенко також не потрібні ці два пости одночасно. У такому разі їй доведеться відповідати за всі помилки, зроблені ще й апаратом міністерства, який контролювати і управляти яким у нинішніх умовах практично неможливо. Оскільки пішов попередній міністр Сергій Тулуб, то наступним має бути той, хто з нею спрацюється. Якщо і цього разу не вийде, то йти доведеться їй». На думку І.Кирюшина, днями Президент почне готуватися до чергового «енергетичного» Кабміну, на якому все і вирішиться. Однак призначення на пост міністра, на його думку, може відбутися лише напередодні поїздки українського прем’єра в Москву, що намічається на 19 липня. До цього терміну має бути знайдено кадровий компроміс. Інакше, вважає депутат, пост віце-прем’єра з питань ПЕКу взагалі не вдасться зберегти.
