Червоний Хрест заручився підтримкою... Віталія Кличка

Організація намагається допомагати найбільш беззахисним співвітчизникам (інвалідам, самотнім хворим та пенсіонерам, бездомним, безпритульним дітям, біженцям, ув’язненим), проте врятувати усіх, за словами голови ТЧХУ, просто неможливо. І це при тому, що товариство нараховує майже 7 млн. ентузіастів і понад 3 тис. патронажних сестер. Хоча вже зараз за Міжнародною програмою боротьби з туберкульозом та СНІДом у протитуберкульозних диспансерах Києва гуманітарне харчування отримують 600 осіб, ще 480 хворих забезпечуються ним у Волинській і Житомирській в’язницях, а в Ужгороді, Одесі та Луганську волонтери підгодовують дітей з вулиці. Передбачається також передати хворим на туберкульоз українцям понад 90 тис. продовольчих і 30 тис. гігієнічних наборів.

Однак, стверджує заступник голови ТЧХУ Алла Хабарова, за умов теперішньої профілактики та терапії боротьба з епідемію туберкульозу та СНІДу триватиме десятки років. І тільки якщо держава відшукає кошти на медикаментозне забезпечення ефективної системи контрольованого амбулаторного лікування (DOTS — терапії) та інші адекватні епідемії заходи, призупинити її вдасться за 5 — 10 років.

ДО РЕЧІ

Щорічно в Україні від туберкульозу помирає 8—8,5 тис. громадян. За останні десять років захворюваність зросла майже в 1,7 разу, а смертність — у 1,9 разу. На обліку в протитуберкульозних диспансерах нині перебуває 640 тис. пацієнтів. Через брак коштів в Україні вже ліквідовано 11% диспансерів, майже половину стаціонарних ліжок, 28% санаторіїв — тобто відбувся «напіврозпад» колишньої фтизіатричної служби. Від СНІДу в Україні вже померло 340 осіб. На сьогодні зареєстровано 24,765 тис. ВІЛ-інфікованих та 821 хворих на СНІД. Прогнози фахівців невтішні: якщо оперативно не локалізувати епідемвогнища, вже через п’ять-сім років майже кожний третій українець ризикує захворіти на відкриту форму туберкульозу або СНІД.