«Чесні вибори»: PR-ходи i загальний iнтерес

Тема «чесні вибори», схоже, стане одним з основних інструментів і слоганів президентської кампанії, яка щодня набирає обертів. Днями кандидати на посаду президента (цього разу лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко та голова СПУ Олександр Мороз) підписали угоду про чесні вибори. Як бачимо з тексту документа, сторони домовилися об’єднати зусилля в організації спільного контролю за проведенням виборів, забезпечити координацію дій і виявлення порушень закону «Про вибори Президента України» і можливих провокацій у ході виборчої кампанії. Аналогічну угоду раніше було укладено між Олександром Морозом і кандидатом у президенти від КПУ Петром Симоненком. Віктор Ющенко також не виключив можливості підписати таку саму угоду з лідером комуністів. Мабуть, головне в усьому цьому — щоб переможець виборів володів якнайбільшою легітимністю як усередині країни, так і поза нею.

Що означають такі угоди про чесні вибори? Яка їхня реальна роль у запобіганні всіляким зловживанням під час президентської кампанії з будь-чиєї сторони? Із цими запитаннями «День» звернувся до кількох експертів.

Олександр ЛИТВИНЕНКО, доктор політичних наук, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень:

— У цій кампанії тема чесних виборів виступає однією з провідних. Вона використовується в кількох вимірах, серед яких варто виокремити загальнодемократичний (тобто забезпечення дотримання законодавства) і чисто технологічний вимір. Третій вимір — це те, що угоди про чесні вибори виступають також як певна форма угод про взаємопідтримку. Якщо ми згадаємо кампанію 1999 року, то тоді угоди про чесні вибори укладалися також переважно між опозиційними кандидатами та виступали механізмами координації їхніх дій. Саме так можна розглядати й підписану угоду між Морозом і Ющенком. Після того, як не вдалося досягти компромісу про висунення єдиного кандидата від «трійки», вони знаходять можливості створити певний переговорний і координуючий механізм. Слід також наголосити на тому, що чесність і прозорість виборів виступає однією із важливих зовнішніх (насамперед, європейських і американських) умов до України на цьому етапі. Швидше за все, проблема чесності та прозорості виборів буде акцентована перед першим туром виборів наприкінці жовтня, а також буде активно використовуватися насамперед тією стороною, яка програватиме.

Чому саме опозиція педалює тему про чесні вибори? Тому, що вони формують міфологему про народного кандидата, який протистоїть владі. І відповідно, для опозиції дуже принципово сказати, що «народ стовідсотково підтримує цього кандидата, і не допустити його перемоги влада може лише за допомогою нечесних, маніпулятивних та інших подібних механізмів». З другого боку, влада, відповідаючи на внутрішньополітичні і зовнішньополітичні заклики, дуже зацікавлена в повній легітимності наступного президента. Зрештою, всі в Україні, на відміну від певних зовнішніх сил, зацікавлені в легітимному президентові. Саме на це спрямовані відповіді влади та дії опозиції. Я хочу наголосити на тому, що існують певні зовнішні чинники, які зацікавлені в максимальній нелегітимності українських виборів, що суттєво послабить позиції нашої держави як всередині країни, так і назовні. І, на жаль, це достатньо потужні чинники.

Володимир МАЛИНКОВИЧ, директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно- політичних досліджень:

— Я вважаю, що йдеться про необхідність контролювати виборчий процес, і з цього погляду згадана угода може бути корисною. Тим більше, що в ній братимуть непряму участь не лише соціалісти та «Наша Україна», а й комуністи, а комуністи мають свій електорат і своїх представників практично в усіх регіонах України. Я припускаю, що елемент такої собі «м’якої» фальсифікації в певних регіонах можливий. І контроль із боку громадськості піде на користь демократичності виборчого процесу. Звичайно, на виборах кожен намагатиметься «тягти ковдру» на свій бік, але так чи інакше можливості провладного кандидата впливати на процедуру голосування в багато разів вищі, ніж опозиційних. Хоча це зовсім не в інтересах Віктора Януковича як кандидата від влади — фальсифікувати вибори. Я не підтримую цього кандидата, проте вважаю, що він має всі шанси перемогти навіть на чистих виборах — як нинішній прем’єр-міністр, який, крім усього, може ще й заручитися підтримкою Росії. Тому він об’єктивно зацікавлений у чистих виборах. Але це — теорія. А на практиці апаратники в нас усе ще діють за старим принципом, що вимагає за будь-яку ціну обслуговувати свого начальника.

Водночас я би не перебільшував значення цієї угоди, бо ми маємо справу не з політичним союзом. Політичний союз між В. Ющенком й О. Морозом, на мій погляд, неможливий. З тієї простої причини, що Ющенко є противником проведення політреформи до виборів, а Мороз — завзятим прихильником. І умовою для союзу може бути лише одне — підтримка «Нашою Україною» закону про конституційні зміни. Оскільки блок Ющенка не готовий на таку підтримку, відповідно, Мороз не зніме свою кандидатуру в першому турі, а в другому він уже не матиме в своєму розпорядженні свій електорат. У протистоянні Ющенка та Януковича вирішальним буде електорат комуністів, який, на мій погляд, і вирішить результат виборів на користь Януковича. На результат виборів не може не вплинути той факт, що Віктор Янукович на сьогодні може дещо запропонувати виборцю, а Віктор Ющенко — ні. Результати цієї ситуації ми вже бачимо — якщо на початку липня розрив між Ющенком і Януковичем становив 8 — 9, за деякими даними — 10%, то, згідно з останніми результатами соціологічних досліджень, він скоротився до 4%.

Володимир БОНДАРЕНКО, політолог:

— Вже той факт, що ми з вами обговорюємо згадані події, свідчить, що панове Ющенко, Мороз і Симоненко зуміли реалізувати непоганий піар-хід. Увірватися в медіа-простір для претендента на виборну посаду — завжди є завданням №1, а тим більше, якщо це пов’язане зі словами про чесні правила гри, дотримання законів тощо. Але законів треба дотримуватися завжди, попри те, підписав ти угоду про чесні вибори чи не підписав. З цього погляду для суспільства було б краще, якби поважні кандидати замість розмов на ділі взялися неухильно дотримуватися духу та букви виборчого законодавства. Ще одна функція шоу під назвою «Даєш чесні вибори!», яке влаштовують опозиційні кандидати, — готувати підґрунтя для того, щоб зберегти власне обличчя після завершення кампанії. Навряд чи лідери КПУ Петро Симоненко та СПУ Олександр Мороз є настільки відірваними від реальності людьми, щоб не розуміти, що ймовірність їхньої перемоги на президентських перегонах дорівнює круглому нулю. Не тому, що вибори можуть бути сфальсифіковані, а просто внаслідок відсутності в народі бажання повернутися до «світлого минулого», а також віри, що ці вожді це «світле минуле» здатні повернути. Відповідно, треба заздалегідь підготувати громадську думку до того, що вибори сфальсифіковані, тому й не пройшов «істинно народний кандидат». Таке завдання — порятунок обличчя, — зараз постає і перед Віктором Ющенком — у міру того, як зростає рейтинг і ймовірність перемоги його головного конкурента Віктора Януковича. Щоправда, на відміну від соціалістів і комуністів, ющенківці все ще вірять у тріумф свого вождя і більше думають про його поточний рейтинг. Проте чим очевиднішою ставатиме перевага в передвиборних змаганнях нинішнього прем’єра, тим із більшим завзяттям Віктор Ющенко та його прихильники обвинувачуватимуть владу в порушеннях, і тим серйозніші порушення інкримінуватимуть владі. У цій ситуації єдине, що можна порадити, — частіше демонструвати відкритість.