Чого хоче Віктор Ющенко

З кадрових призначень у Кабінеті Ющенка на вчора можна було відзначити звільнення урядового секретаря (фактично, керівника-монстра, що може «з'їсти» будь- які реформаторські починання, — Його Величності Апарату) Толстоухова, залишеного у спадок новому уряду колишнім прем'єром Пустовойтенко, на свою, випробувану вже роками людину (наскільки доцільна така ставка — буде зрозуміло дещо пізніше) — Лисицького. Частина членів нового Кабміну, як запевнив на прес-конференції голова адміністрації Президента Володимир Литвин, буде призначена 30 грудня. Однак остаточне формування нового уряду до нового року, за його словами, нереальне.

Литвин стверджує, повідомляє «Інтерфакс-Україна», що «ініціатива по формуванню команди уряду віддана» Леонідом Кучмою Віктору Ющенку і щодо складу уряду зараз йдуть «щоденні консультації» не лише з представниками «політичних сил і фракцій Верховної Ради», але й з моральними авторитетами українського суспільства». Хто саме належить до таких авторитетів, глава адміністрації Президента, на жаль, не уточнив. Врешті, як і які міністри будуть призначені ще у 1999-му.

За кадровим складом нового уряду вже можна буде робити початкові оцінки, наскільки а) реальна самостійність Кабінету Ющенка; б) уряд буде в стані хоча б створити передумови змін на краще. З достовірних джерел відомо, що посаду віце-прем'єра збереже за собою Сергій Тигипко, а на голову Фонду держмайна пропонуватиметься Юрій Єхануров. Знову «випливло» прізвище Віктора Пинзеника, як ймовірного кандидата на посаду віце-прем'єра з макроекономічних питань. Щоправда, Віктор Михайлович ухилився від відповіді на пряме запитання кореспондента «Дня», чи погодився б він втретє піти в уряд, якби йому це запропонували: «Я думаю, що Ющенко — розумний економіст і досвідчений вже політик, який зуміє сформувати собі команду. Без цього робота уряду буде паралізована».

«Ющенко зайняв абсолютно правильну позицію — не вести ні політичних, ні економічних торгів, — оцінює кадрову політику нового глави Кабінету Віктор Пинзеник. — Бо ідея коаліційного уряду дуже добра, коли є ідейно близькі фракції, які формують більшість. В умовах, коли є різнобій ідеологій і є значні відмінності в економічних інтересах, коаліційний уряд приречений на провал. Для Ющенка важливо, щоб це була єдина команда».

Однак у такої позиції є зворотна сторона медалі, яку позавчора вже озвучив глава адміністрації Президента. За словами Литвина, після кадрових призначень в уряді «у деяких депутатів пропадає інтерес» до проекту політичної угоди про солідарну відповідальність Президента, парламентської більшості та КМУ. Складається враження, що «головне, чого хочуть сьогодні всі, — ділити та призначати на посади», — додав він.

Що такі слова навряд чи прозвучали безпричинно — у цьому сумнівів немає. А це означає, що одна з підвалин діяльності нового уряду — парламентська більшість (іншими словами — законодавче супроводження кроків уряду) — може «померти» ще в зародку. Тим паче, що створенню такої більшості явно не сприяють заяви глави адміністрації Президента a la Табачник: «Референдум (одне з питань якого двопалатний парламент і, як наслідок, дострокові вибори ВР. — Ред. ) відбудеться за будь-якої погоди». Навіщо ж створювати більшість (до речі, раніше її відсутність називалася однією з причин необхідності референдуму), якщо парламент все одно розженуть?

Судячи з коментарів Литвина, Леоніда Кучму не влаштовує пункт угоди про солідарну відповідальність, згідно з яким Президент, ВР та КМУ не можуть ініціювати внесення змін в Конституцію і проведення референдуму. «Якщо розглядати проект політичної угоди, то вона підготовлена таким чином, щоб звинуватити Президента в тому, що він не хоче створення парламентської більшості», — заявив Володимир Литвин і підкреслив, що позиція Леоніда Кучми в цьому питанні — «більшість повинна бути сформованою не ситуативно, як це відбувається зараз, а для системної роботи і для підтримки уряду у прийнятті непопулярних рішень». Глава адміністрації також повідомив, що Президент не погодився «ні з одним положенням, яке скероване на звуження його повноважень». Адміністрація також наголошує, що угода також повинна чітко визначати відповідальність кожної зі сторін, що її підписали.

Таким чином за минулий тиждень у трикутнику «Президент — Кабмін — Верховна Рада» швидше з'явилися нові тріщини, ніж були ліквідовані старі. Не варто також забувати, що мідні труби — випробування значно серйозніше, ніж «вогонь та вода» Нацбанку.

Про проблеми, які чекають на новий уряд, читайте в інтерв'ю з Віктором Пинзеником на стор. "Подробиці"