Чого хоче жінка?

Олександр ІРВАНЕЦЬ, письменник:

— Ну, передусім про це годилось би запитати у неї самої, у жінки... Хоча, за великим рахунком припускаю, що хоче вона недосяжного — чоловіка і свободи від нього водночас. Власне, й чоловік хоче того самого, тільки з протилежним знаком. І на цьому вічному протистоянні базується вся світова рівновага, від Адама з Євою, і до наших днів.

Це я звичайно загнув, розумію, прочитавши попереднiй абзац. Але жінка, як істота цілковито незбагненна, завжди хоче чогось такого... Ну, наприклад — постійно залишатися загадкою для нас, чоловіків. Щоб ми собі сушили голови: чого ж вона таки насправді хоче, ця жінка?..

Інна БОГОСЛОВСЬКА, полiтик, юрист, меценат:

— Жінка хоче гармонії, кохання та осмисленості. Вона хоче не тільки затишного будинку, а й затишної країни. Жінка хоче, щоб не обманював не тільки її коханий чоловік, а й політики.

Василь ПИЛИП’ЮК, фотомитець, лауреат премії імені Т. Г. Шевченка, президент видавництва «Світло і тінь»:

— Жінка завжди хоче відчувати безпеку, захист родини, вірність чоловіка. Але перш за все жінка завжди хоче залишатися жінкою, від першого побачення до народження внуків. Вона завжди хоче бути потрібною, відчувати себе жаданою та бажаною, вона хоче постійно знати, що вона для свого чоловіка найперша красуня в світі і найкоханіша жінка... До речі, цього року у видавництві «Світло і тінь» побачить світ мій новий фотоальбом, над яким я працював понад 10 років. У нього дуже промовиста назва: «Я — жінка, я — травинка, я — роса». Фотоальбом містить 100 робіт, присвячених жінці. Так що, гадаю, я справді знаю, чого хоче жінка...

Лілія ПУСТОВІТ, модельєр:

— Вона хоче збільшити добу, щоб устигати не тільки працювати, а й говорити добрі слова. Хоча разом із тим вона хоче збільшити добу, щоб знову-таки встигати працювати.

Олександр ВІЛЬЧИНСЬКИЙ, письменник, координатор Тернопільського обласного відділення АУП:

— Переважно жінка хоче того самого, що й чоловік, але, як правило, чомусь трохи більше, ніж чоловік може її дати, як йому здається. Проте, за великим рахунком, — це є стимулом для них обох: і для чоловіка — хоч інколи відчути себе переможцем, і для жінки — по-перше, не давати чоловікові закиснути, а по- друге, таки отримати бажане... Коли ж жінці не щастить знайти гідного «виконавця», їй не залишається іншого, як самій втілювати свої потреби й забаганки. І така жінка для чоловіка з часом стає найбільшою небезпекою. Навчившись обходитися без нього, вона може взагалі позбавити його місця й простору... Щоб цього не сталося, нам, чоловікам, навряд чи варто щось змінювати в цьому усталеному порядку речей. Краще змиритися і хоч через раз, а напередодні днів, які прийнято вважати жіночими святами, просто обов’язково навчитися вгадувати оті жіночі «хочу». Бо ж те, чого хоче жінка, лише на перший погляд здається нездійсненним. Попри все, жінки, особливо українські — істоти вельми прагматичні і насправді рідко вимагають від нас більшого, ніж ми таки можемо їм дати.

Лариса СКОРИК, архітектор:

— Вона хоче мати можливість бути жінкою. І знаходитися в оточенні розумних і порядних чоловіків. А ще жінка прагне до влади та гармонії, оскільки питома вага естетики в її внутрішньому «я» набагато більша, ніж у чоловіка.

Наталя БАЛАБАНОВА, дизайнер зачісок:

— Романтики. Тільки вона огортає жінку зсередини та відображає зовні. Щоб по-справжньому світитися, їй потрібно, незалежно від свята, відчувати вияв чоловічої уваги: ніжні слова, квіти, найнеймовірніші — по сезону і не тільки. Словом, жінці потрібне щире ставлення до неї коханої людини.

Борис АНДРЕСЮК, народний депутат:

— Я кожного року напередодні 8 березня ставлю собі це запитання. Якщо підходити до нього з гумором, то жінка, мабуть, сама не знає, чого вона хоче. Думаю, кожен чоловік, маючи змогу визначитися з цим питанням хоч раз на рік, вмикає всю свою фантазію, щоб догодити жінці. І це, як на мене, абсолютно нормально, адже березневе свято примушує нас, чоловіків, незаангажовано, неформально подивитися на взаємовідносини «слабшої» і «сильнішої» частин людства. Чому? Тому що, скажімо, чоловіки-парламентарії інколи так закохуються в жінку, яка зветься політикою, що не помічають реальну жінку поруч із собою. Взагалі ж, думаю, кожна жінка заслуговує (і не лише 8 березня) на постійну любов, увагу і повагу.