Чому добродійність в Україні досі не стала нормою?

— По-перше, внаслідок нашої ментальності. Багато наших заможних, не маючи тривалого досвіду перебування в цивілізованому ринковому середовищі, досі залишаються жлобами. По-друге, законодавство не стимулює добродійність. Необхідно надати можливість тим, хто отримує благодійницькі гроші, не боятися податкової інспекції. Приміром, я організовую наукову конференцію, знаходжу спонсорів, котрі, надавши гроші на її проведення, влаштовують на ній виставку. До мене приходять податківці й кажуть: «Це ніяка не добродійність. Ви отримали гроші й надали послугу. Сплачуйте податки». Крім того, у нас усе-таки немає ефективних форм і методів широкого публічного оприлюднення фактів добродійності. І немає ані найменшого значення, чому підприємець, фірма чи банк займаються добродійністю — це порух душі, елемент реклами чи формування іміджу. Головне — аби вони це робили.

Стосовно зловживань пільгами, які мають благодійницькі фонди, то, гадаю, проблему можна розв’язати, заборонивши їм займатися торговельно-посередницькою діяльністю.

№201 21.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»