Чому вони не скаржилися?
Про проблеми Президенту говорили зарубіжні інвестори, наші — мовчали
Учора в Адміністрації Президента відбулося засідання Ради вітчизняних та іноземних інвесторів, створеної 1 вересня 2010 року. Близько 80 українських та іноземних бізнесменів і урядовців обговорили питання поліпшення інвестиційного клімату в Україні.
Розпочинаючи діалог, Президент України Віктор Янукович наголосив: «Для мене дуже важливо, щоб цей барометр, який є в державі в особі бізнесу, сказав чи в той бік (інвестиційний. — Авт.) дме вітер, чи ні». Глава держави попросив бізнес озвучити свої пропозиції для поліпшення інвестиційного клімату. Він також зауважив, що хотів би почути, чи є сьогодні мотивації для ведення бізнесу в країні й чи стимулюють вони підприємців вкладати кошти в Україну.
Бізнес почув цей заклик. Але говорили переважно іноземні гості. Як зазначив президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіал, інвестиційна погода в Україні сьогодні, на жаль, не на тому рівні, на якому мала б бути. Сьогодні в інвестиційному середовищі спостерігається березень і часом трапляються «заморозки», сказав закордонний фахівець, характеризуючи умови ведення бізнесу в Україні. Головна причина цього, вважає експерт, — масштабна корупція, яка не дає змоги бізнесу нормально працювати і вкладати кошти. На думку Фіала, аби відновити довіру інвесторів, Україні потрібно швидко провести пенсійну реформу, привести до економічно обѓрунтованого рівня тарифи й посилити співпрацю з МВФ. «Загалом же Україна може наблизитися до G20. Але це передбачає зростання ВВП у середньому на 11% на рік протягом дев’яти років. Це можливо лише за умови повної імплементації вашого (президентського. — Авт.) плану реформ», — підсумував він.
Натомість голова правління «Банку ВТБ» Андрій Костін відзначив, що за останній рік умови для ведення бізнесу в Україні поліпшилися: з’явилася політична стабільність. Однак подальше реформування, за його словами, не можливе без поновлення повної довіри до банківської системи, лібералізації валютного регулювання, розвитку фондового ринку і створення цивілізованого ринку цінних паперів.
«Майбутнє України пов’язане з лідерством, прозорістю і зобов’язаннями», — продовжив ініціативу своїх іноземних колег президент компанії «Трамп Груп» Едмонд Трамп. Він наголосив, що його компанія сьогодні ще не інвестувала в Україну, але їй це цікаво. Аби ж інтерес іноземних компаній переріс у реальні вливання, на думку Трампа, влада повинна забезпечити їм впевненість у стабільному майбутньому, прозорість усіх процедур і безпеку ведення бізнесу.
Українські бізнесмени були менш говіркі. Проте з вуст декого з них прозвучали конкретні приклади інвестиційного співробітництва. Засновник міжнародної інвестиційної групи EastOne Віктор Пінчук для поліпшення інвестиційного іміджу країни запропонував створити державний фонд прямих інвестицій, до якого залучити міжнародних інвесторів. Участь іноземного бізнесу, на його думку, зменшить корупційну складову і зробить українську економіку прозорішою. Крім того, додав Пінчук, має з’явитися система українських бізнес-інкубаторів, в яких молоді інноватори без перешкод отримували б фінансову допомогу та матеріальну базу для своїх проектів. «Ми готові інвестувати капітал у цю систему», — запевнив бізнесмен.
Інші ж українські VIP-бізнесмени скромно промовчали під час офіційної частини. А вже в кулуарах Адміністрації Президента Рінат Ахметов так прокоментував «Дню» сучасний інвестиційний клімат в державі: «Ми ідемо в правильному напрямку. Сьогодні в Україні сприятливий інвест-клімат... Бізнесу потрібно верховенство права, гарантії права приватної власності, стабільність, передбачуваність та рівні правила гри».
Це вперше в країні постав майданчик для діалогу бізнесу із владою, каже «Дню» бізнесмен Дмитро Фірташ. «І це, безумовно, добре, бо раніше звичайно викликали, щоб запитати, як заплатити, віддати, де податки», — підсумував він. Нарада закінчилась. Але питання лишилися, бо про проблеми ведення бізнесу Президенту України переважно говорили іноземні гості. Українська ж спільнота хотіла почути більше оцінок простоти ведення бізнесу від вітчизняних інвесторів, але ті чомусь переважно відмовчувалися. Чому? Можливо, їх все влаштовує, або ж вони розуміють, що такі питання вирішуються не тут і не так?