Чому ЗМI стають жертвами «диктатури закону»?
Сенсаційні події навколо холдингу «Медиа-Мост» в Москві викликали хвилю реакції в засобах масової інформації не тільки Росії, а й Заходу. НТВ вчора представило в ефірі низку публікацій у дуже авторитетних західних ЗМІ, суть яких зводиться до одного: останні події можуть свідчити про те, що диктатура закону в Росії, про яку Володимир Путін говорив на недавній інавгурації, насправді означає не правову державу, а свавілля силових структур. Водночас керівництво «Медиа-Моста» вже заявило про намір звернутися з двома судовими позовами до ФСБ Росії про захист честі та професійної гідності.
Офіційні представники силових структур Росії відхрещуються, що начебто їх цікавили лише, мовляв, протизаконні дії співробітників служби безпеки «Медиа-Моста» і що ніяких претензій до ЗМІ, що входять у холдинг, і до журналістів вони не мають. Проте інформовані джерела стверджують, що саме високопрофесійна служба безпеки «Медиа-Моста», є, так би мовити, серцем імперії В.Гусинського, захищаючи інтереси його бізнесу, і передусім, — медійного. Велика кількість конфіскованої під час обшуку ФСБ і податковою поліцією Росії апаратури і документації свідчить, що, отже, знеструмлено захист «Медиа-Мостом» своєї інформації і джерел цієї інформації. В останніх, до речі, теж можуть відтепер виникнути проблеми...
Та, власне кажучи, досить знати лише про той вплив, який мають в Росії видання холдингу Гусинського, щоб не розуміти, що будь-яка акція, спрямована проти «Медиа- Моста», має підоснову (нехай і опосередковану) тиску на одне з небагатьох ще наявних у Росії, фактично опозиційне інформаційне джерело.
У свою чергу, прес-служба Президента Росії передала позицію В.Путіна щодо подій навколо «Медиа-Моста». Суть її зводиться до того, що «вільна преса має існувати як найважливіша гарантія демократичного розвитку суспільства. Що ж до розслідування кримiнальних справ, то перед законом усі рівні, незалежно від того, яким би видом бізнесу хто б не займався. Зі свого боку правоохоронні органи теж повинні керуватися тільки вимогами чинного законодавства». Власне, саме такої офіційної реакції Володимира Путіна й чекали. Після здійснення «операції зачистки» не так уже й важко виступити в ролі неупередженої справедливості. Що, проте, не знімає питання про санкціонованість дій силовиків вищими посадовими особами.
Ця акція засвідчила, що для простору всього СНД, як і колись, залишається актуальним питанням масштабного свавiлля влади стосовно ЗМІ. А значить, не менш актуальним залишається й питання про вміння преси захищатися. Треба віддати в чомусь належне російським журналістам і політикам: те практично одностайне обурення, яке вони висловили щодо подій навколо «Медиа- Моста», відсутнє в Україні, або присутнє тільки в кулуарах і курилках. Але деякi моменти i насторожували. Зокрема, це була реакція на подiї на телеканалі РТР. У тому, що ГРТ щонайбільше займе позицію стороннього спостерігача, ніхто не сумнівався, з огляду на особливу зацікавленість Березовського у розвалі імперії Гусинського. І чому б Борису Абрамовичу не використати, за однією з версій, боротьбу між пітерськими «новобранцями» ФСБ і його московською номенклатурою, тісно пов’язаною з Ю.Лужковим і тим самим «Медиа-Мостом»? А от спрогнозувати реакцію РТР було складніше — адже його не тільки нині очолює недавній генеральний директор НТВ Олег Добродєєв, а й творча команда змiцнена журналістами «Медиа-Моста». І коли в четвер сам Євген Ревенко, ще недавня зірка НТВ, навмисно у «Вестях» (РТР) підкреслив, що нібито йдеться про практику прослуховування службою безпеки «Медиа-Моста» власних журналістів та інших ЗМІ, про стеження за ними, стало зрозуміло, що і в солідарності російських представників мас-медіа зяють солідні прогалини. І це висвітлює ту основну проблему, яка, на наш погляд, має першорядне значення для подальшого розвитку процесів, пов’язаних зі свободою слова, на всьому пострадянському просторі. Проблему, яку двома словами можна визначити так: чи є головною небезпекою для свободи слова тільки зовнішній тиск — влади, політиків, олігархів — на ЗМІ? Чи, може, один з «пожирачів свободи» живе і в самих журналістах? У тій системі інтересів і стосунків, яка склалася нині в корпорації представників мас-медіа? Про це читайте дискусійні матеріали в «Темі «Дня» на 5-й сторінці нинішнього номера.
