Чорноморський синдром
— Пізнього вечора 2 червня, коли головний тренер команди Леонід Буряк брав участь у московському матчі «зірок» «Спартака» й «Динамо», на заміську базу «Чорноморця» приїхали троє чоловіків (один назвався довіреною особою нового голови облради Миколи Бєлоблоцького) і пред’явили якийсь папір про те, що повновладним господарем клубу є облрада, і Леоніда Буряка усунено з посади, яку він обіймає.
Наступного дня згадані вище особи прийшли до мене в кабінет і суворо попередили, щоб я підкорявся винятково голові облради, і зажадали допуску до клубної бухгалтерії та печатки. Я, певна річ, не підкорився. Потім на гру з ЦСКА приїхав Петро Найда, власник 99% акцій АТЗТ, і знову після матчу представив команді Буряка як головного тренера.
До речі, на сьогодні я не підписував заяву Буряка про звільнення, та її й не було. Зі співзасновників клубу Буряк також не вийшов. Йому належить 1% акцій.
У ситуації, що склалася, коли керівництву клубу, головному тренеру просто плюнули в обличчя, Леонід Буряк уже не хоче працювати з командою. Та й сама ситуація ускладнилася тим, що коли перед грою з «Карпатами» Буряк приїхав на базу, футболісти відмовилася виходити на тренування. А нові люди, котрі претендують на клуб, за стіл переговорів з нами не сідають і заявляють, що почнуть створювати суперклуб із нуля.
Леонід БУРЯК, головний тренер (колишній) «Чорноморця»:
— Є головна причина мого звільнення. Не від хорошого життя крім тренерської роботи змушений був займатися фінансовими та господарськими справами «Чорноморця». І просто втомився звертати на це увагу «батьків» міста, потенційних спонсорів. Невирішених питань менше не ставало. А коли врахувати ще й наявність гострих кадрових проблем, то стало ясно: ставити високі цілі перед командою за таких умов не уявляється можливим.
Григорій СУРКІС, президент Професійної футбольної ліги України:
— На жаль, керівництво ФК «Чорноморець» своєчасно не повідомило ПФЛ про ті чвари, які відбувались у клубі й навколо нього. У результаті Одеса залишилася без свого представника у вищій лізі. А це просто означає, що українському футболу заподіяно шкоди.
Та й Леонід Буряк просто зобов’язаний був довести команду до кінця чемпіонату, а не влаштовувати демарш. Головний тренер повинен тренувати, а не ходити у співзасновниках. Хтось святий, а хтось винен — так не буває. Адже хіба Петро Найда не заявляв мені не раз, що він не вкладатиме гроші в «Чорноморець»? Коли вже взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
Переконаний, команда зможе повернутися в еліту українського футболу, якщо знайдуться люди, котрі, вкладаючи в цей клуб гроші, не ставитимуть на чільне місце заробляння грошей на футболі, й коли інтерес до команди з’явиться на рівні обласної адміністрації. Суть не в тому, кому завтра належатиме клубна печатка, а в тому, хто візьме на себе відповідальність за долю «Чорноморця».
P.S. Як бачимо, найавторитетніший український клуб виявився біля розбитого корита. І тепер, аби піднятися з дна, доведеться чимало попрацювати. Та чи буде зроблено правильні висновки?
