Чи готовий Київ провести «Євробачення-2005»?

Цього тижня в Києві чекають делегацію з оргкомітету «Євробачення» та представників країн-організаторів цього міжнародного конкурсу, які мають визначити: чи готова наша столиця до проведення наступного естрадного форуму.

Руслана Лижичко, яка завоювала Гран-прі на «Євробаченні-2004», свою справу зробила. «Дикі танці», гуцульський етно-данс, став шлягером, очоливши перші рядки хіт-парадів багатьох країн. Нині Руслана з успіхом виступає за кордоном. Тепер настає черга українських чиновників довести, що наша столиця може провести наступний конкурс на рівні світових стандартів.

— Мер Києва Олександр Омельченко та голова Національної телекомпанії України Олександр Савенко вже здійснили величезну підготовчу роботу, готуючись до приїзду представників «Євробачення», — сказав начальник управління культури, мистецтв і охорони культурної спадщини Київської міськадміністрації Олександр Биструшкін. — Уже ухвалено рішення побудувати нову багатофункціональну будівлю для проведення конкурсу. Вона вміщуватиме до 14 тисяч глядачів. Приміщення збудують на лівому березі Дніпра біля виставкового павільйону. Планується, що це буде цілий концертний комплекс.

З питанням фінансування також уже визначилися. П’ять мільйонів євро дасть оргкомітет, а решту п’ять знайдемо в бюджеті Києва та України. Зустрінемо гостей гідно.

— Олександре Павловичу, крім хорошого концертного залу потрібні комфортабельні готелі. Адже на «Євробачення» завжди приїжджає багато знаменитостей, які звикли зупинятися в п’ятизіркових готелях.

— Гадаю, що за рік зможемо переобладнати готелів п’ять за вищим розрядом. Приведемо в порядок «Софію», «Редісон», будівельники обіцяють здати другу чергу «Прем’єр-паласу». Ми й дороги приведемо в порядок.

— Будівля на лівому березі — далеченько від центру. А за умовами конкурсу є певні норми, де, наприклад, розписано, що готелі мають бути неподалік від залу і т. ін.

— Розглядалися різні варіанти. Рішення будувати на лівому березі Києва викликане тим, що в центрі важко знайти великий майданчик під будівництво. Ми уважно вивчали норми, які надіслав оргкомітет. Там дійсно вказані відстані до аеропорту, готелів, залу. Але з будь-яких правил бувають винятки. Для високих гостей можна зробити «зелені коридори» супроводу, підключивши працівників дорожньої міліції. Не всі ж житимуть у п’ятизіркових готелях. Упевнений, представники закордонних ЗМІ і пересічні туристи віддадуть перевагу комфортабельним номерам, щоб їм було зручно й не дуже дорого. Такі готелі є в нас на Лівобережжі. А якщо підрахуємо, що їх мало — добудуємо. Близько метро. Кілька хвилин їзди, і ви в центрі. Головне, що після конкурсу в нас у місті залишиться чудовий зал. Києву давно потрібен хороший концертний майданчик. Можна буде проводити великі акції на Лівобережжі. Нарешті передихне Палац спорту. Для проведення змагань він підходить, а для концертів уже морально застарів.

— Хто займається проектуванням концертного комплексу: наші архітектори чи іноземні?

— Наші. Важливо, щоб зал мав хорошу акустику. Це залежить від матеріалів, з яких зведуть будівлю, і якості робіт. Сьогодні вже робляться розрахунки, як розташувати звукову апаратуру. Ми підключимо найкращих фахівців. Я впевнений, нарікань на технічне забезпечення не буде.

— Олександре Павловичу, коли ви почули, що наша Руслана перемогла в Стамбулі, першою реакцією була радість чи все-таки думки про те, скільки ж тепер роботи нам доведеться переробити, щоб провести конкурс у Києві?

— Я не почув про перемогу, а сам уважно стежив за конкурсом, сидячи біля телевізора. Хвилювався, вболіваючи за Руслану, й, коли оголосили результати, подумав: «Усе ж таки є Бог на світі»! Маленька, тендітна співачка зробила європрорив для нашої країни. Адже в Україні є величезний культурний потенціал, але він наражається на жорсткий спротив проникненню в Західну й Східну Європу, в Америку. Фольклорні колективи, як екзотику, запрошують на гастролі, а сучасних артистів — немає. Я впевнений, що якби оцінки за виступи виставляли не телеглядачі, а журі, то перемоги ми не побачили б. Надто вже кулуарно підходять судді до свого рішення. Висуваючи на перше місце не дійсно яскравого артиста, а представника тієї країни, яку хочуть заохотити представники Євросоюзу. Якщо пригадати попередні конкурси, то там політика була чільною, а музика відійшла на другий план. Чудово, що наша Руслана зуміла своїм виступом нагадати, що «Євробачення» — пісенний конкурс, а не ігри в політичний преферанс. Упевнений, «Євробачення-2005» Київ проведе на найвищому рівні, і п’ятдесятий естрадний форум увійде в історію як найцікавіший. Тепер нам треба вибрати гідного конкурсанта. Добре, що Україна багата на таланти.