Ви пам’ятаєте час, коли за горілкою стояли величезні черги. Це соціалізм боровся з алкоголізмом. Зараз інша проблема — повернути горілці її помітне бюджетоутворююче місце. У Верховній Раді пройшов усі читання закон, згідно з яким з першого липня цього року підвищуються майже на 50% ставки акцизного збору на лікеро-горілчані вироби.

Дійсно, якщо врахувати паритет цін, що існував у колишньому Союзі, можна сміливо сказати, що горілку в Україні недооцінили. Однак це підвищення не має бути стрибкоподібним, акциз, а тим більше той, що збільшився, не має позначатися виключно на вітчизняній продукції. Що відбувається зараз? Підвищенням ставок акцизного збору наших виробників начебто урівнюють з іноземними. Але підвищуючи акциз, ми знімаємо бар’єр на шляху дешевої, а отже, більш ніж конкурентоспроможної горілки, наприклад з Росії й Молдови. На щастя, останній бар’єр ще тримає для нас сама Росія, оскільки продукція звідти надходить з ПДВ.

Ставлення до власного виробника можна побачити ще й у тому, що на спирт, що надходить для парфумерії, харчової промисловості, фармакології і медицини, встановлено низькі ставки акцизу. Але надалі цей «низькоакцизний» спирт перетворюється переважно на горілку за ціною 2 гривні за пляшку. І зрозуміло, що податки з неї не платяться, тому ціна визначається лише спиртом, водою та вартістю акцизної марки, купленої на підпільному ринку!

Не на користь легітимному вітчизняному виробнику буде й законопроект (він уже в третьому читанні у ВР), що знову дозволяє нерезидентам давальницькі операції з переробки спирту. Ми вже маємо досвід, коли він залишався в Україні і майже цілком використовувався для виготовлення неврахованої горілки.

Тому наша асоціація не заперечує планомірного, поетапного підвищення акцизів, але лише з одночасним наведенням порядку на ринку лікеро-горілчаної продукції. А нинішні наміри держави продумано не до кінця, й вони можуть завдати шкоди не тільки виробникові, а й бюджету країни. Вважаю, урядові варто уважніше підійти до інтересів виробників підакцизних товарів. За радянських часів вони наповнювали бюджет на 25—30%. Але збирати акциз треба вміло, тобто повністю. Нам час зрозуміти дуже просту річ — нормальному виробникові дуже заважає все те, що викидається на ринок з якихось нелегальних, неврахованих джерел. Нормальному виробнику потрібні не пільги, а прозорі й поширювані на всіх правила. Саме в цьому держава має бачити свій інтерес, і саме це допоможе їй наповнити свій бюджет.

ДО РЕЧІ

Згідно із законом, акцизну ставку встановлено в розмірі 0,14 грн. за один літр пива солодового (до цього — 0,1 грн.). З 1 квітня майбутнього року акцизну ставку буде збільшено ще на 50% до 0,21 грн. за один літр, повідомляє Інтерфакс-Україна. Як зазначають експерти, збільшення акцизів на пиво призведе до підвищення цін на пиво і скорочення його виробництва.