Чи можна заборонити свободу в День Свободи?

«Інтелектуал від боксу», як його назвала відома українська письменниця Ліна Костенко в «Записках українського самашедшого», лідер партії «УДАР» Віталій Кличко став останнім гостем «Дня» у старій редакції на Оболоні. Невдовзі «День» переїде в нове приміщення. А поки, увійшовши до конференц-залу, Віталій одразу помітив фотографію кінця 90-х, де вони із братом Володимиром зображені в гостях у «Дня» в цьому ж залі. Перша реакція: «Років десять точно пройшло...» А отже, питань накопичилося чимало.

І перше: чи можна заборонити свободу в День Свободи? Нагадаємо, влада заборонила проводити заходи сьогодні. «Заборони — це «палиця із двома кінцями», — каже Віталій Кличко. — Якщо влада думає, що так створює менший резонанс, то вона помиляється — інтерес удвічі підвищується. Цією забороною нинішні керманичі показують своє ставлення до людей, які хочуть відсвяткувати День Свободи. Так, я був на Майдані, але підтримував не окремі персони, а бажання людей, які прагнули змін у країні, які обстоювали свої права. Вони хотіли рівних можливостей для всіх. Ми показали, що принцип «моя хата скраю, я нічого не знаю» не працює. Тому сьогодні влада дуже боїться таких речей. Після помаранчевих подій підходи у «нових» лідерів залишилися тими ж самими. Одні фінансово-промислові групи змінили інших. Як каже один мій знайомий: «Прийшли мільйонери, щоб помінятися місцями з мільярдерами». Тому серед людей наступило велике розчарування. Наприклад, на останній програмі в Шустера 90% людей проголосували, що майбутні парламентські вибори будуть нечесними. Такі цифри критичні: температура в суспільстві зростає. Багато людей, особливо в містечках, селах (Київ — це окреме місто, де є світло, вода, робота...) виживають — вони не бачать світла в кінці тунелю. Тому якщо пари не буде випущено, може статися вибух. Усякому терпінню є межа. Це не мої думки, це думки людей, із якими я зустрічався як політик».

Детально про розмову з Віталієм Кличком читайте в п’ятничному номері.