Чи очікує Славутич диверсифікація?
У міста є майбутнє, тому що існує об'єкт «Укриття», проблема переробки та поховання радіоактивних відходів, і кому з ними працювати, якщо не атомникам Славутича з їхнім унікальним досвідом. Улітку минулого року місто отримало статус вільної економічної зони, а значить зацікавленість в інвестиціях і кредитуванні. Є концепція диверсифікації (галузевого розширення) нині монопрофільного міста, потужна наукова підтримка НАН України. Словом, Славутич може стати тією унікальною соціальною лабораторією, з якої по-справжньому почнеться довгоочікувана «розбудова держави». У цьому переконаний мер міста енергетиків Володимир Удовиченко.
Однак у разі закриття станції в 20-тисячному Славутичі до тисячі безробітних додасться ще шість.
На думку президента НАН України академіка Бориса Патона, це станеться не скоро — не квапиться «велика сімка» з обіцяною фінансовою допомогою на будівництво двох нових атомних блоків. Підтвердив це й заступник міністра енергетики Геннадій Ярославцев, зазначивши, що доля ЧАЕС — питання скоріше політичне, ніж технічне.
— Україна мала понад 5 тис. кВт електроенергії на душу населення, залишилася з 3 тис., тоді як у розвинутих країнах — близько 7 тис. Єдиний вихід — будувати нову станцію, або дати ЧАЕС допрацювати свій ресурс до 2007 або 2011 року, — вважає директор Ради з питань поліпшення виробничих сил Сергій Дорогунцов. — Інакше Україна зажене себе в глухий кут.
Час вибирати з двох зол ще є, хоча, до 2000 року чи після, ЧАЕС все одно доведеться закрити. І тоді на Славутич, пуповиною зв'язаний зі станцією, чекає незавидна доля.
Тим більше, що розташований він за 60 кілометрів від Чорнобиля. «Колись вважалося, що десяти років буде досить, щоб повністю оцінити цю катастрофу, зокрема й медичні наслідки. На жаль, і тепер існує більше запитань, ніж відповідей», — сказала на Міжнародному Чорнобильському трибуналі професор Галина Дроздова («Чорнобиль. Наслідки для довкілля, здоров'я та прав людини» ІВЦ «Енергія майбутнього століття» ІЕЕ НТУУ «КПІ»).
