«Чи потягнемо» витрати?

Учора перший віце-прем’єр і міністр фінансів України Микола Азаров провів першу після оголошення в п’ятницю проектних параметрів бюджету-2005 зустріч iз представниками міжнародних фінансових організацій. Для нього було дуже важливим продемонструвати Світовому банку, що є практично головним кредитором України, й особисто пану Шигео Катцу, недавно призначеному на посаду віце-президента Світового банку по регіону Європи та Середньої Азії, бюджетну спроможність офіційного Києва. Наступного року з подачі уряду Віктора Януковича країна отримає бюджет, що вперше перетнув символічний рубіж прибутків (110 мільярдів гривень, або $20 мільярдів). Сама собою ця цифра, звісно, невелика й, мабуть, не вивела б нашу країну навіть у першу десятку міжнародних корпорацій. Але прогрес вражає (цього року прибутки бюджету мають становити лише 65,2 млрд. грн.).

Ще вагоміша ця цифра для показу на «внутрішньому фронті».

Бюджет багато в чому був спрямований на заспокоєння опозиції, яка невпинно вимагала зростання його прибуткової частини, а також на задоволення апетитів місцевих еліт. (Про це свідчать неодноразові заяви прем’єра про те, що під час формування бюджету-2005 уряд України вивчає питання передачi великих фінансових прав регіонам). Ще недавно глава парламентського бюджетного комітету Петро Порошенко заявляв, що держбюджет на 2005 рік має становити не менш нiж 100 млрд. гривень. Отримайте, відповідає йому уряд, і спробуйте провалити перше читання, якщо ми врахували ваші побажання...

Проте в бюджеті недостатньо повно враховані інтереси фракцій, що входять до коаліції.

Сьогодні-завтра бюджет буде внесено на розгляд парламенту, який, можливо, вже 23 вересня займеться бюджетними проблемами. Результат його роботи спрогнозувати вельми непросто, оскільки багато хто в опозиції впевнений, що бюджет мають формувати й представляти законодавцям нові міністри, призначені новим президентом.

Уряд же сповнений оптимізму й запевняє, що незалежно від політичних перипетій, темпи зростання економіки України 2005 року будуть найвищими у світі (8,6%). Але при цьому він усе-таки, як завжди, вибирає консервативний сценарій. За словами першого заступника міністра економіки Валерія Ващевського, аналіз макроекономічних показників країн-партнерів і оцінка перспектив трьох головних для України товарних ринків (нафта, метал, зерно) свідчить про збільшення експортних цін на українську продукцію та зростання попиту на нафту. Усе це веде до консервативного сценарію соціального й економічного розвитку країни. Але навіть згідно з ним, приріст внутрішнього валового продукту становитиме 8,6%, приріст промисловості — 12%, сільського господарства — 4,8%.

На день пізніше за бюджет, у суботу, уряд схвалив «Програму соціального та економічного розвитку України на 2005 рік». Розказуючи про неї, Азаров запевняв, що показники, закладені до бюджету, мають відчутно позначитися на реальних прибутках населення (зростання не менше ніж на 10%, зарплати — не менше ніж на 12%, а в агропромисловому комплексі — на 25%).

Словом, як і всі останні уряди, нинішній стверджує, що бюджет має соціальну спрямованість. І цьому непросто заперечувати. У бюджеті в 5 разів зростуть витрати на медицину, в 2,5 разу — на науку, в 3 рази — на освіту й у 2 рази відрахування до Пенсійного фонду… При цьому уряд упевнений, що зростання прибутків населення з лихвою покриє прогнозоване зростання інфляції (6,2%), а також подорожчання бензину. Звідки на все це візьмуться гроші? За словами Азарова, ставка робиться на поліпшення адміністрування податків і підвищення ефективності економіки. «Підвищення ефективності праці, вихід підприємств з тіні, остаточне розв’язання проблеми завищення цін при експорті, заниження при імпорті — та чи мало ще резервів», — говорить перший віце-прем’єр. Але при цьому додає: «Україна є абсолютно надійним позичальником. Співвідношення її прямого державного боргу до ВВП сьогодні становить 17,5%. Ми позичаємо під 5,3%. І далі будемо ще позичати гроші під високі прибутки. Нам вигідна ця політика, якщо ми не нарощуємо свою заборгованість, а скорочуємо».

Голосування в парламенті може схвалити, а може й відкинути ці розрахунки. Дуже багато залежатиме від того, яку позицію займе при цьому його глава Володимир Литвин, який намагається стати своєрідною третьою силою парламенту. (Зауважимо, що в нинішніх умовах у нього для цього є всі можливості). Учора на зустрічі з главами сільських рад Волинської області він висловив припущення, що процес затвердження бюджету на 2005 рік у парламенті буде «непростим, але принциповим». Це дещо туманне формулювання дозволяє припустити, що Литвин не поспішатиме використовувати свою «диригентську паличку», якою він дедалі більше опановує, на допомогу уряду. Спікер сказав, що поки не має у своєму розпорядженні остаточної інформації щодо основних параметрів бюджету, але йому відомо, що в документі «фактично не враховані» домовленості уряду й парламенту щодо агропромислового комплексу (про спрямування 10% ВВП на розвиток села). Тому він передбачає, що парламент займе «дуже жорстку позицію» щодо бюджету, якщо не будуть визначені пріоритети, одним з яких є АПК. Спікер повідомив, що Рахункова палата зробить свій аналіз виконання держбюджету-2004. В. Литвин вважає це необхідним для того, щоб 23 вересня, коли в парламенті відбудеться представлення бюджету, «ми могли вести принципову розмову» про головний фінансовий документ на майбутній рік.

ДО РЕЧІ

Як сказав «Дню» заступник голови Рахункової палати України Віталій Мельничук, слава Богу, що уряд своєчасно розглянув і затвердив бюджет. Торік це також зробили вчасно. Бюджет-05 сьогодні — це документ в одному примірнику. Не пізніше 15 вересня його слід відіслати за підписом прем’єр-міністра й міністра фінансів до Верховної Ради. Розмножують його в парламенті. По одному примірнику відсилають Рахунковій палаті, бюджетному комітету парламенту, Адміністрації Президента, один — назад уряду. З цього починається бюджетний процес. Але сьогодні він поки перебуває на полі уряду, вважає Мельничук. 23 вересня, судячи з усього, у Верховній Раді відбудеться своєрідна презентація бюджету. Міністр фінансів говоритиме про те, які бюджет має плюси, а можливо, й мінуси. Після цього слово нададуть главі бюджетного комітету, а також, можливо, й главі Рахункової палати, якщо до цього часу вже будуть результати експертизи (але це не обов’язково, оскільки, згідно із законом, вони повинні бути підготовлені до першого читання). Заслухавши все це, Верховна Рада вирішить, чи приймати бюджет до розгляду. Як правило, на цьому етапі все закінчується добре. А далі документ розглядають у комітетах і фракціях. Приблизно 20 жовтня проводиться перше читання й ухвалюється відповідна постанова. Після цього бюджет знову відсилають уряду...