Чи скорочується сектор «тіні»?

Восени Україна звітуватиме перед світовою спільнотою про те, як вона бореться з легалізацією «брудних» грошей. Про наміри Міжнародної організації протидії відмиванню коштів (FATF) 5—6 вересня здійснити місію в Україні нещодавно повідомила урядова прес-служба. За словами представників останньої, місія приїздить до України з метою засвідчити, що «процес впровадження необхідних реформ триває та вживаються заходи для усунення недоліків, виявлених моніторингом FATF у попередні роки». Мовляв, у листі президента цієї організації Луіса Уррутіа до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова йдеться про те, що міжнародна спільнота відзначає прогрес України в протидії відмиванню злочинних доходів.

Тож візит місії FATF, як поспішили запевнити в Державній службі фінансового моніторингу, стане останнім кроком у процедурі виходу України із «сірого» списку, до якого, як відомо, організація відносить ті країни, котрі де-юре підтвердили готовність виконувати всі розпорядження FATF, а де-факто не виконують їх. Є ще два списки — «білий» та «чорний». До першого входять держави, які виконують всі рекомендації FATF і міжнародні домовленості. До другого — які не підписали угоди про обмін податковими даними та не приймають ніяких заходів і дій у боротьбі з відмиванням злочинних коштів. Такий умовний розподіл за кольорами, як запевняють у FATF, дає можливість охарактеризувати ступінь відкритості країни у справі по боротьбі з фінансовою злочинністю.

Україна за час існування FATF вже двічі потрапляла до «чорного» списку, один раз — до «білого», а в команді «сірячків» перебуває постійно. Вперше до числа «найбрудніших» FATF відніс Україну аж на 2,5 року: з 1 вересня 2001 року по 2004-й. Тоді навіть з 20 грудня 2002 року по 14 лютого 2003-го ми стали єдиними з небагатьох, котрі потрапили під дії вищої міри покарання FATF — фінансових санкцій. Через те, що Україна, не дивлячись на вимоги організації, так і не прийняла ефективний закон про легалізації коштів, отриманих злочинних шляхом, FATF порекомендувала 29 країнам-учасницям здійснювати «сувору ідентифікацію» українських партнерів перед встановленням ділових стосунків з ними, а також посилити механізм фінансової звітності щодо операцій, здійснених з Україною. Окрім того, тоді радили проявляти особливу пильність при відкритті дочірніх підприємств і філіалів українських копаній у країнах-учасницях FATF, оскільки офіційно було заявлено, що бізнес з Україною характеризується підвищеним ризиком. У НБУ тоді боялись, що FATF піде ще далі. Адже до сфери її повноважень належить можливість закриття кореспондентських рахунків українських банків у західних комерційних фінансово-кредитних установах. Тому Нацбанк 28 листопада 2002 року навіть дозволив українським банкам перенаправити грошові потоки через нові кореспондентські рахунки в банках СНД. Але FATF тоді все-таки не наважилася на блокування кореспондентських рахунків з банками України.

А вже 14 лютого 2003-го всі фінансові санкції були відмінені. Проте з «чорного» списку FATF Україні вдалося вибратися лише в 2004 році. Наступних три роки (до 2007-го) Україна входила до «білого» списку — групи країн, в яких національна система протидії легалізації злочинних доходів повністю відповідає вимог FATF.

З 2007 року й до сьогодні Україна знову серед «сірячків». Компанію в групі «підозрілих» нам складають Азербайджан, Антигуа й Барбуда, Болівія, Греція, Індонезія, Ємен, Катар, Кенія, Марокко, М’янма, Непал, Нігерія, Парагвай, Сирія, Таїланд, Туреччина, Тринідад і Тобаго, Шрі-Ланка. Для того, щоб полишити цю «компанію», українцям, як запевнили в Державному комітеті з фінансового моніторингу, не вистачало лише прийняття законопроекту «Про внесення змін до закону «Про запобігання і протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом».

Натомість прогнози експертів менш оптимістичні, адже ситуація з рівнем «брудних» грошей в українській економіці плачевна. Нещодавно Державна податкова служба, промоніторивши лише діяльність підприємств із обсягом валових доходів понад 1 мільйон гривень, порахувала, що в тіньовому секторі економіки обертається від 10 до 17% коштів. Натомість, згідно з дослідженням відомого економіста Фрідріха Шнайдера, близько 55% економіки в Україні становлять «брудні» гроші. Таким чином, ми сьогодні маємо найбільшу «тінь» у Європі.

Високий рівень «забруднення» української економіки підтверджується також показником обсягу використання готівки у розрахунках. Адже серед східноєвропейських країн Україна все ще посідає перше місце за обсягом готівки в обігу щодо ВВП.

Не менш цікавою є статистика щодо обсягу валюти, яку населення тримає на руках. Імовірна сума накопичених готівкових доларів населенням значно перевищує обсяг валютних резервів країни, тобто близько 14 мільярдів доларів.

До речі, й офіційна статистика може запропонувати багато цікавих цифр щодо масштабів фінансових потоків, які проходять поза бюджетом України. Для прикладу, чомусь саме кіпріоти бачать найбільший потенціал економіки України і щорічно вкладають у неї мільярди доларів Так, за даними Держкомстату, Кіпр лідирує серед усіх країн, що вкладають гроші в економіку України. А у 2009 році сума прямих іноземних інвестицій із цієї країни склала 8,6 мільярда доларів. Українська економіка з вдячністю за кіпрські інвестиції теж вкладає немалі кошти у сонячний острів — близько 90% усіх зовнішніх інвестицій з України. Цікаво, що майже всі ці гроші спрямовуються в операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

Не менш «цікавих» прикладів у системі координат української економіки можна навести декілька сотень, а то й тисяч. І, як показує практика, прийняття нового закону зовсім не достатньо, щоб їх позбутися. Потрібна щонайменше політична воля, а по максимуму — високий щабель громадянської свідомості та фіскальної культури не лише на рівні населення, але й передусім на рівні влади. І коли щодо програми «мінімум» місяць тому під час свого виступу перед Парламентом Асамблеї Ради Європи Президент України Віктор Янукович запевнив про 100% готовність, то щодо других невід’ємних складових механізму боротьби з «брудними» грошима запитання є й до самого Президента України.

Висновки місії щодо прогресу у виконані Україною плану дій буде обговорено на наступному пленарному засіданні FATF 24—28 жовтня поточного року в Парижі. Чи перейдемо ми знову до команди «білих»? Навряд. Але до компанії «найбрудніших» світових економік, якщо ми прагнемо до Євросоюзу, нам потрапляти аж ніяк не пасує. Окрім того, треба пам’ятати, що бути у «чорному» списку FATF — це не лише забруднити репутацію, але й отримати ряд санкцій, які боляче вдаряють по державній кишені. І першими на це відреагують інвестиції. А для України, яка й так сьогодні в аутсайдерах Східної Європи за об’ємами вкладень іноземного капіталу, такий наслідок зовсім небажаний.