Чи відновить вихід «Газета по-київськи»?

З 11 березня було призупинено вихід одного з найпопулярніших видань — «Газеты по-киевски». «У нас складається враження, що вже досить давно й системно тиснуть на керівництво газети», — заявляють співробітники редакції, при цьому категорично протестуючи проти зміни головного редактора, про що чутки з’явилися днями в ЗМІ. Журналісти називають формальною офіційну причину призупинення випуску газети, яка полягає в тому, ніби друкарня УПМ відмовляється друкувати наклад. «Судячи з усього, дається взнаки тиск власника, якому належить і друкарня, і видання», — повідомляється на сайті газети.

У своєму зверненні до читачів головний редактор «Газеты по-киевски» Сергій Тихий зазначає: «Вже понад рік редакція відчуває тиск, який дедалі більше зростає. До нас почала доноситись інформація, що «вгорі» невдоволені тими чи іншими нашими публікаціями й заявляють про цю незадоволеність власнику... Журналісти нашої газети, включаючи й мене, головного редактора, опинились у ситуації обмеження професійного права й обов’язку поширювати суспільно важливу інформацію. Мене, редакторів, кореспондентів фактично змушують до самоцензури, до врахування думки «вгорі» з приводу їхніх виступів у газеті.»

Незважаючи на призупинення виходу видання, журналісти «Газеты по-киевски» продовжують працювати. Замість звичайних випусків редакція запропонувала своїм читачам проект «САМВИДАВ» — на сайті mycityua.com публікується щоденний випуск газети у форматі PDF, який можна роздрукувати на принтері. Крім того, роздруковані сторінки номера у форматі А4 роздають біля кіосків преси співробітники газети.

У розмові з «Днем» головний редактор «Газеты по-киевски» Сергій Тихий зазначив: «Про закриття видання не йдеться, тому що «Газета по-київськи» – це один із лідерів на ринку газет, і звісно, власник має це розуміти. Інша річ, що в результаті блокування друку в газети з’явилися серйозні проблеми, які доведеться «розхльобувати» ще довго, навіть після відновлення виходу. Я дуже сподіваюся, що з понеділка газета почне виходити знову. Ми продовжуємо вести переговори з інвестором.

Причин, чому такі речі стають можливими в Україні, можна назвати кілька. У нас немає справжньої свободи слова. Це факт, і це треба визнати. Свободі слова чиниться дуже серйозний спротив. Це – перша причина. У нас дуже слабкий економічно ринок, слабкий рекламний ринок, дуже слабка та нерозвинена система дистрибуції друкованих видань. Це ставить під велике питання комерційний успіх майже всіх учасників цього ринку. А видання, які потребують дотацій, апріорі не можуть бути незалежними. Це по-друге. Третя причина – це те, що ті, хто при владі та при грошах, дуже неоднозначно ставляться до журналістів, їхнє почуття складне та багатовимірне: вони журналістів бояться, не люблять і водночас зневажають. І вся ця вибухова суміш не дає складатися нормальним відносинам».