Перейти до основного вмісту

А чи є приводи для гордості?

12 серпня, 00:00

«Больше всего мы гордимся тем, чего у нас нет.»
Вольтер

Напередодні Дня незалежності хочу висловити свою точку зору як ровесник незалежної України.

У статті 1 Конституції України говориться про те, що Україна є суверенна і незалежна, демократична та соціальна, правова держава. Тоді як пояснити, що 28% населення нашої країни живе за межею бідності? Це дані, що були озвучені координатором системи ООН в Україні Френсісом О’Донеллом. Представник ООН також зазначив, що за останні 10 років українська нація втратила 4 мільйони людей. Хоча за 6 років державне фінансування медицини зросло в 4 рази, а споживання ліків — в 3 рази, рівень смертності в країні тільки збільшився. А купівельна спроможність українців опинилася на передостанньому місці в Європі: Україна зайняла в рейтингу 39 емісце. Купівельна спроможність населення складає 1487 євро на людину. Останнє місце посіла «вельми багата» європейська держава — Молдова, де рівень купівельної спроможності складає лише 685 євро.

Дуже важко про Україну говорити в контексті правової держави. Наша країна посідає третє місце за кількістю звернень громадян до Європейського суду з прав людини. Перше місце посіла Російська Федерація, а друге — Туреччина. За даними Фонду «Демократичні ініціативи», 62,7 % українців не довіряють вітчизняним судам. Такі дані є свідченням того, що держава не спроможна захистити власних громадян, і тому вони змушені шукати справедливості в Європейському суді.

Особисто мене хвилює і той факт, що кожен шостий українець хоче залишити Україну. Нещодавно компанія «Research & Branding» провела соціологічне дослідження, відповідно до якого 16% українців мають бажання залишити Батьківщину. Це є тривожним сигналом того, що громадяни України не бачать для себе перспектив у своїй рідній країні. Мені прикро, що співвітчизники виїжджають за кордон, шукаючи «місця під сонцем», змушені працювати на за фахом. Але вони погоджуються: зарплата гідна і можливостей самореалізуватися більше.

Напередодні Міжнародного Дня захисту дітей мене запросили на радіо «Ера-Fm», де дискутували на тему «Від чого треба захищати українську молодь?» Готуючись до ефіру, я ознайомився з результатами соцопитування, які засвідчили, що в десятирічному віці 40% хлопців та 26% дівчат вживають алкоголь. А практично кожен другий хлопець у віці 14 — 16 років щотижня вживає пиво. На жаль, і дівчата, що в одній руці тримають пляшку з пивом, а в другій — цигарку, теж типове явище сьогодення. І вже навіть не звертаєш уваги на їхню прибавливу зовнішність, не міркуєш над споконвічним питанням — а може, підійти, познайомитись, а крокуєш, не обертаючись. Про яке здоров’я нації можна говорити?...

Сумно стає, коли мова йде і про дитячу безпритульність. Термін перебування дітей на вулиці становить від декількох днів до двох років. Безпритульні діти — це переважно особи віком до 14 років, які залишають рідну домівку у віці 6 — 7 років. Свій життєвий шлях вони починають із жебракування на вокзалах, в метро, просячи у людей милостиню. Прикро, що такі маленькі українці замість здобуття освіти у школах принижують себе і втрачають людську гідність.

Сьогодні поширення захоплення підлітками гральними автоматами та комп’ютерними іграми вже становить певну проблему. Діти не витримують сучасного ритму життя, постійних проблем і конфліктів, намагаються створити для себе свій світ і вберегтися від усіляких труднощів. Читаючи фантастику і занадто захоплюючись віртуальними іграми, молодь втрачає відчуття реальності і перестає розуміти, що відбувається навколо.

Президент України Віктор Ющенко у своїх промовах часто говорить, що він гордий, що він пишається... Але, по суті, чим має пишатися глава держави, коли його народ перебуває у стані песимізму. Можливо, місія президента і полягає у тому, щоб за будь-яких обставин залишатися оптимістом, але це не повинно виглядати, ніби глава держави і пересічні громадяни живуть у двох паралельних світах. Я переконаний, якщо ми всі, починаючи від школяра і закінчуючи президентом, усвідомимо, що необхідно жити сьогоденням, а не ілюзіями, тоді в палких промовах з’являться реальні приводи для гордості, а у нації нарешті прокинеться національна свідомість.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати