Чим наші вибори лякають західних експертів?
За передвиборною кампанією в Україні пильно стежать за кордоном. На цьому тижні для західних аналітиків найцікавішими стали, мабуть, заяви лідера Партії регіонів Віктора Януковича про те, що про перегляд курсу на європейську інтеграцію України не може бути й мови і що необхідно активно продовжувати розвиток відносин з НАТО. Про це Янукович сказав на зустрічі з представниками дипкорпусу. При цьому він заявив про «реалістичний підхід» своєї партії, мовляв, говорити про вступ України до ЄС і НАТО поки є передчасним, тому треба позбутися романтизму і максимально використати існуючі на сьогодні можливості. Янукович навіть розкритикував нинішню владу за те, що при ній «темп європейських перетворень різко сповільнився».
Як зміниться політична ситуація в Україні після парламентських виборів? Як їхній результат вплине на взаємовідносини з Заходом? Які ризики напередодні виборів є головними? З цими питаннями «День» звернувся до європейських експертів.
Александер РАР , директор програм Німецької ради з питань зовнішньої політики:
— Завершення парламентської кампанії не приведе до моментальної стабілізації ситуації в Україні. Я думаю, що у вашій країні склалося як мінімум три політичнi полюси, а не два, і об’єднати їх буде ще важче, ніж до помаранчевої революції. Тому перехід України від президентської республіки до парламентської може ще більше ускладнити процес стабілізації політичного та економічного життя країни. Знадобляться дуже великі зусилля всіх політичних сил, щоб не було спровоковано серйозної кризи. Політичні баталії після 26 березня можуть лише посилитися.
Якщо вибори виграє Янукович, а опитування громадської думки показують, що таке може статися, то на Заході, — де в принципі серйозно не стежать за подіями в Україні, а лише згадують про неї у зв’язку з подіями річної давності, — перемога Партії регіонів, звичайно, викличе повний шок. Захід просто не повірить своїм очам. Також шокує Захід створення коаліції Янукович — Ющенко, або Тимошенко — Янукович. Захід просто не знатиме, що робити з Україною. Знайдуться, звичайно, сили, які закликатимуть відновити альянс Ющенка та Тимошенко. Євросоюз та США чинитимуть тиск на українську політичну еліту, щоб привести цих двох політиків в упряжку. Водночас Захід думатиме, що робити з Україною, яка зупиняється на півдороги до євроатлантичних структур. Знайдуться інші сили, які сприймуть це досить легко і цинічно скажуть: «Перемога антиліберальних сил знімає з нас відповідальність приймати Україну до Європейського Союзу та НАТО».
Істотним ризиком напередодні виборів мені видається можливість посилення енергетичної кризи в Україні. Якщо в найближчі шість тижнів напередодні виборів економіка піде на спад, це лише спровокує популістські настрої, зможе штучно змінити всю атмосферу і привести в парламент не тих політиків, які хочуть чогось конструктивного для своєї країни, а чистої води популістів. Друга небезпека полягає в тому, що політичні баталії, — які є нормальними для будь-якої держави, і такої плюралістичної країни, як Україна, особливо повинні вітатися між трьома головними політичними силами: Тимошенко, Ющенко та Януковичем, — можуть злитися з іншим політичним чинником — переходом України від президентської до парламентської республіки. Під питанням може опинитися вся Конституція. Може бути спровокована системна політична криза, коли перестануть діяти встановлені правила гри. Тоді політичні баталії можуть вийти за межі цивілізованої боротьби за владу і дестабілізувати країну набагато серйозніше, ніж ми сьогодні можемо собі уявити.
Арно ДЮБ’ЄН , дослідник Інституту міжнародних та стратегічних відносин, Франція:
— Звичайно, все залежатиме від результатів самих виборів. Різні опитування показують найрізноманітніші оцінки. Швидше за все, в парламенті не буде явної більшості.
Партія регіонів може набрати понад 30%, і нинішній владі буде дуже непросто обійтися без коаліції з Януковичем. Я виключаю явну перемогу однієї сили. Зрозуміло, що Партія регіонів займе перше місце, але навряд чи їй вдасться набрати більшість. Тоді чи вдасться їм створити коаліцію навколо себе? Напрошується запитання — з ким? З комуністами? Явних сигналів до цього немає. Зрозуміло також, що Ющенко, навіть якщо йому вдасться домовитися з Тимошенко та Морозом, не набере 226 мандатів. У такому контексті багато залежатиме від Литвина та комуністів. Можливо, й від маленьких партій, які зможуть пройти до парламенту — Вітренко, Кравчука або «Пори». Дуже багатьох на Заході хвилює перспектива безперервної нестабільності за умов, коли постійно спливає тема конституційної реформи, ініціювання референдуму. Тобто, якщо не буде явної більшості, у Ющенка виникне спокуса прискорити процес цього референдуму і переглянути конституційну реформу. Звичайно, все залежить від результатів виборів, однак я не виключаю затяжного протистояння між Президентом та парламентською більшістю. Ситуація може нагадувати Росію 1993 року з тим винятком, що крові в Україні не буде. Цей сценарій — конфронтація між ослаблим внаслідок конституційної реформи Президентом та парламентом, спроби переглянути реформу можуть призвести до нестабільності на довгі місяці. Це при тому, що період стабільності після президентських виборів був недовгим, і Україна не може дозволити собі два роки нестабільності.
Зрозуміло, що у Заходу є певні вподобання. Безумовно, перемога НСНУ, можливість створення коаліції навколо нинішньої влади та перемога «Регіонів» — це не одне й те саме в плані зовнішньої політики і в плані євроатлантичної інтеграції. Але я не став би розфарбовувати все в чорно-білі тони. У Ющенка, Тарасюка та Гриценка така ж сама позиція щодо НАТО, як і у Тимошенко. Наскільки я розумію, навіть у Партії регіонів не виступають проти вступу до Євросоюзу. У них інша позиція щодо НАТО, нехай і неоднозначна.
На Заході Янукович чітко асоціюється з минулими президентськими виборами та фальсифікаціями. Тобто з таким минулим, яке не забувається. Всім зрозуміло, що мати справу доведеться з тими силами, які переможуть. Але для нас дуже важливо, щоб вибори пройшли в нормальних демократичних умовах. Хоч і є більш або менш яскраво виражені вподобання, наприклад, у Польщі, США, Франції та Німеччини, ми матимемо справу з тією більшістю, яку обере народ України.
Сьогодні варто уникати загострення конфронтації на грунті конституційної реформи. Наскільки я зрозумів, Президент Ющенко вирішив повернутися до цього питання після виборів. Безумовно, скандали, пов’язані з підписанням газових угод, можуть ускладнити ситуацію. Як показали публікації минулого тижня, не зовсім зрозуміло і не всім відомо, що конкретно було підписано. Але одне зрозуміло, що це було невигідно для України. Швидше за все, ця тема спливе після виборів. Рано чи пізно доведеться знову домовлятися з Росією. Можуть бути й більш особисті моменти, як атака на Петра Ющенка, те, що називається «чорний піар». У цілому, я думаю, не буде таких ексцесів, як на президентських виборах. Вибори проходитимуть на зовсім іншому фоні, навіть якщо він не буде бездоганним.
Єжи Марек НОВАКОВСЬКИЙ , міжнародний оглядач тижневика Wprost, Польща:
— Я сподіваюся, що політична ситуація в Україні після виборів зміниться на краще — у прискоренні процесу реформ, у входженні України до західних структур ЄС та НАТО. Але це залежатиме від того, як голосуватимуть громадяни України. Поки що, судячи з результатів опитувань громадської думки, позитивний розвиток цілком можливий. Якщо буде налагоджено коаліцію між блоком Юлії Тимошенко та Народним союзом «Наша Україна», це буде найсильніший блок у парламенті. Якщо громадяни України підтримають процес реформ, Президента та його помаранчевих союзників, тоді Україна дуже швидко піде в напрямку економічних та політичних реформ. Якщо ж переможуть ті, хто хоче затримати процес інтеграції України до західних структур, загальмувати економічні реформи, то все може піти абсолютно по-іншому.
Після помаранчевої революції світ дивиться на Україну, як на країну надій. У тому сенсі, що українська революція — це значний крок для побудови демократичного простору на території колишнього Радянського Союзу. Я переконаний, що Президент Ющенко та його уряд отримуватимуть підтримку Заходу в економічному та політичному плані. Наприклад, президент Польщі Лех Качинський перед своїм візитом до Сполучених Штатів дав інтерв’ю, однією з головних тем якого була важливість підтримки демократичного розвитку України. Він сказав, що Польща всіляко підтримує вступ України до НАТО, і висловив надію, що ваша країна приєднається до Північноатлантичного альянсу якомога швидше.
Незалежно від того, яким буде український уряд, він отримуватиме відкриту підтримку Заходу. Але, безумовно, якщо це буде уряд помаранчевої революції, то цей процес піде значно швидше.
На мій погляд, напередодні виборів існують два головні ризики. По-перше, схильність до фальсифікації виборів із обох сторін. Якщо це станеться, якщо вибори не будуть повністю демократичними, це знизить позиції України в очах Заходу. По-друге, це ризик перемоги тих сил, які хочуть загальмувати розвиток України. На жаль, незважаючи на останні декларації, серед цих сил є й партія Віктора Януковича.
