«День» мені потрібен

Про газету знаю від своїх батьків — вони постійно її купували, ще коли я ходив до школи. Саме від них я й дізнався про «День» як про дуже цікаве видання, котре «по-житейськи» висвітлює багато важливих проблем нашого непростого сьогодення. Статті у «Дні» — філософські, з присмаком української, навіть галицької ментальності. Активно читаю газету вже впродовж двох років. «День» потрібен мені, передусім, як надійне джерело інформації, оскільки я працюю в інформаційній сфері. Для мене велике значення має об’єктивне і своєчасне висвітлення новин, а «День» їх подає саме так. Крім того, «День» — одне з небагатьох видань, котре подає для порівняння кілька поглядів на подію, що теж дуже важливо. Також цікава форма подавання матеріалів, роздуми та ідеї, котрим «День» присвячує свої сторінки. А ще важливим чинником для мене є багата палітра тематики публікацій. Особливо цікавими є розлогі інтерв’ю з непересічними гостями, бо в цих інтерв’ю я можу збагнути суть проблеми, зрозуміти, чому людина чинить саме так, а не інакше, відчути тенденції. Вважаю, що «День» — приклад інтелектуального спілкування. І найголовніше — газета вчить бачити Україну українською, тобто не лише якісно інформує, а й виховує читачів.