Держава створюється сьогодні в студентських аудиторіях

15 жовтня виповнюється рівно 385 років з того дня, коли заможна жителька Києва Галшка Гулевичівна передала свої землі та будівлі на Подолі Київському Братству на школу для «дітей і бідних, і заможних». З цього самого дня й розпочався шлях Києво-Могилянської академії, одного з найстаріших закладів Європи. Покликання Академії можна визначити як велику, важку, довготривалу роботу по формуванню інтелекту нації у всі часи її існування. Як саме ця робота виконувалася, красномовно розповідає енциклопедія «КМА в іменах» , що зараз готується до друку. Це дослідження людської долі майже всіх випускників Академії у різні часи та спостереження за «якістю» життя цих людей.

Ярослав Розумний, доктор філологічних наук, професор Манітобського університету , що в Канаді, підкреслює величезну роль у відродженні Академії В’ячеслава Брюховецького, президента Києво-Могилянської академії, який довів, що навіть у найскрутніші економічні часи можна рухатись вперед, якщо є на те добра воля. Пан Ярослав зазначив «Дню»: «Для досягнення успіху країна не повинна ізолюватися, а повинна вивчати досвід розвинутіших країн і використовувати цей досвід. На сьогодні таким прикладом є Захід. Але приклад — не означає копіювання. Треба добре подумати й переробити все те, що може бути корисним для даної культури — тоді й відбудуться прогресивні зрушення. Сьогодні не географія робить країну сильною, а інтелект. Вища школа має співпрацювати з промисловістю, продаючи ідеї та отримуючи на своє існування й розвиток кошти.»

Студенти Академії вважають, що ті знання, які мають, вони повинні реалізовувати. Деякі з них працюють в секретаріаті Верховної Ради, намагаються розібратися в проблемах державотворення. Мабуть, дійсно, вислів: «Держава будується сьогодні в студентських аудиторіях» має сенс. Для того, щоб творити державу, потрібно навчитись приймати самостійні рішення. Саме цієї премудрості й намагаються навчити в стінах Академії. Без розвитку ініціативи інтелект не сформувати. «Як розбудити ініціативу?» — це питання пошуку викладацького колективу . Тут стають у пригоді і нетрадиціїні методи викладання, і сприяння створенню та роботі студентських організацій — Молодіжного гуманітарного центру, Спудейського братства, Студентського наукового товариства, Студентської колегії, «Пласту».

«Наші наукові досягнення без нашої ініціативності залишаться в затінку, — говорить студент магістеріуму, голова «Молодіжного Гуманітарного Центру» Віталій Падалка . — Люди повинні мати можливість читати нас і змінювати себе. Щоб змінити державу, змінити культуру, змінити ставлення до Української держави — саме для цього потрібно розвивати самостійність та ініціативність. У цьому плані покладаю надії на молодіжний центр як громадську організацію, яка співпрацює з Академією». В Молодіжному Гуманітарному Центрі створено дискусійний клуб, запрошуються цікаві люди і проводяться дискусії. Цього тижня обговорювалися такі теми, як «У пошуках спадщини», «Що значить бути спадкоємцем?», а під час проведення «круглого столу» відбулася презентація розроблених студентами CD-ROMів «Відтворення духовних джерел», «НаУКМА».

Викладач Тернопільського державного педагогічного університету Леся Алексієвець настільки зацікавилась досвідом КМА, що зробила це темою своєї дисертації і планує цей досвід творчо використовувати у педагогічній роботі.

А вузи всієї України цього літа при проведенні вступної кампанії напрацюваннями КМА вже запровадили. Йдеться про використання копій атестатів, а не оригіналів, з метою надання можливостей випускникам шкіл випробувати свої сили при вступі в декілька вищих навчальних закладів (Києво- Могилянська академія працює з копіями атестатів ще з 1992 року). Зараз ведуться розмови щодо використання досвіду системи вступних іспитів КМА як тестових. Створено асоціацію колегіумів при Академії. Це загальноосвітні середні школи, які працюють за державною програмою, але під патронатом Академії. Таких шкіл одинадцять, розташовані вони у різних містах України. Є колегіум і у селі Рожнів на Івано-Франківщині, а зараз відкривається ще й у Рогатині, що також на Івано-Франківщині.

КОМЕНТАР

В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, президент КМА:

— Намагаємось зберегти концентрацію національного духу в Академії, який не розвіявся у тяжких і кривавих поворотах нашої історії. Ми запровадили систему вільного творчого навчання, яка була раніше в Києво-Могилянській академії. Сьогодні цією системою у модифікованому вигляді користуються в Північній Америці, Канаді. Таким чином традиції перейшли в нове. Сьогодні система вільного творчого навчання — нова в українській освіті, а для Києво-Могилянської академії — традиційна. Мене часто запитують, де беремо таких розумних студентів. Я відповідаю, що секрет в системі відбору, системі вступу за тестами. Нового впроваджуємо багато. Це і нетрадиційні форми навчання, і рейтингова система оцінювання, і розподіл року на триместри замість звичних семестрів. Такий розподіл не забаганки, бо в третьому триместрі приїздять зарубіжні викладачі, які вже вільні у своїх університетах. Майже всі студенти працюють в Академії і разом з викладачами створюють вищу школу нового типу. Секрет того, що вдалось зробити, в тому, що ми не хотіли бачити результат за один день. Зараз багато людей хочуть все негайно — а так не буває. Швидко росте тільки бур’ян: за літо на два мерти витягнеться, а на весну його вже немає. Жолудь росте помалу. А дуб виростає на століття. Всього можна досягти лише завдяки праці, якої, на превеликий жаль, багато хто не бачить і не розуміє. Молоде покоління, високоосвітчене, національносвідоме зробить прорив у вік інформаційних технологій років через 15.

Держава ж повинна забезпечити свободу університетського життя, бо ця свобода важливіша за фінанси. Не має потреби регламентувати кожен крок вузу, коли одна комісія змінює іншу, перевіряючи ті самі речі. Це не нормальні умови для роботи, сенсу в цьому немає. Якщо держава не буде усвідомлювати, що тільки освіта може вивести Україну з того стану, в якому вона є, вона залишиться безперспективною.