Девальвація посад

Ситуація з Березовським поставила запитання: як це виходить — кого не висуває Президент Кучма, тому й світять «грати»? Дивну закономірність кореспондент «Дня» Тетяна КОРОБОВА попросила оцінити члена парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю Григорія Омельченка:
«У нашого Президента це вже стало хронічною хворобою. Скільки ми матеріалів про високих посадових осіб не направляли, показуючи порушення ними чинного законодавства — ми, на жаль, були як рекламне бюро. Кожного, кого треба було по цих матеріалах знімати з посади з відповідним формулюванням в указі «за зловживання», — а це низка міністрів і людей із президентського оточення — Президент або призначав на більш високу посаду, або пересував по горизонталі й ще, як правило, нагороджував різноманітними президентськими відзнаками. І все це під пустопорожні заяви про посилення боротьби із злочинністю та корупцією.
Можливо, поле діяльності для нашого Президента в такій плідній кадровій роботі в Україні виявилося замалим. І Леонід Данилович вирішив використати свій досвід на просторі країн СНД. І з'явився його протеже Березовський. Адже наша команда «Антимафія» після того, як нам стало відомо, що Кучма має намір рекомендувати Березовського на посаду виконавчого секретаря СНД, через близьке оточення передала наші застереження: ви, пан Президент, уже влипли з Лазаренком, із цілим шерегом високих посадових осіб, але це була внутрішня справа країни, а тут можна осоромитись на весь білий світ.
Борис Березовський розвинув таку міжнародну політико-економічну діяльність у країнах СНД, маючи великий гаманець, що Леонід Данилович включив його до кола друзів. Можливо, щоб використати на своїх президентських виборах. А хто улещував Березовського у Києві, коли він із Парижа не долетів до Москви? Радник Президента, заступник Президента, як голова Ради з питань внутрішньої політики, чиї рахунки арештовано й відбувся суд із цього приводу в Бельгії та почалося судове розслідування фінансової діяльності цієї особи за кордоном.
Президент себе вже скомпрометував настільки, що його дії треба розглядати через призму Кримінального кодексу. І на сьогоднішній день є всі підстави починати процедуру імпічменту, причому не на суто політичних або ідеологічних підставах, як хочуть комуністи, а, підкреслюю, з позиції юридичної.
Сьогодні завдання номер один для всіх демократичних сил, для всіх порядних людей, патріотів своєї держави, для кожного громадянина України — заснути й прокинутися з однією думкою: що я зробив, щоб усунути від влади Леоніда Кучму й очолювану ним корумповану мафіозну піраміду».
Випуск газети №:
№64, (1999)Рубрика
Панорама «Дня»