Деякі особливості національного святкування

«Сезон» харчових отруєнь в Україні традиційно розпочинається трохи раніше за пляжний. Тільки-но стовпчик термометра перетинає позначку +20о С, починають надходити повідомлення про масові харчові отруєння.

Як повідомили «Дню» в Управлінні профілактики інфекційних захворювань МОЗ України, з початку року зареєстровано 28 спалахів масових харчових отруєнь, більша частина яких припадає на теплу пору року, коли самою природою створюються сприятливі умови для розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Загалом у зареєстрованих випадках постраждало близько 550 людей, 60% постраждалих — діти.

Медики стверджують, що подібна картина є традиційною, і виразних тенденцій збільшення або зменшення кількості таких випадків у останні роки не спостерігається. Єдиною ознакою часу можна вважати факт, що після розвалу системи славетних закладів громадського харчування безперечна більшість випадків масових харчових отруєнь перемістилась у царину домашніх святкувань.

Нещодавно 25 жителів хутора Вигода, що на Вінниччині, було госпіталізовано з діагнозом «гостре харчове отруєння». За попередніми даними, причиною отруєння стало споживання неякісних харчових продуктів на весіллі. Трохи раніше трагічно завершилося святкування дня народження одного з жителів селища Демидівка на Рівненщині. Після святкового обіду 9 чоловік, в тому числі 2 дітей, потрапили до лікарні з діагнозом «сальмонельоз». Зазначено, що всі, хто захворів, споживали фаршировані яйця.

Безсумнівним лідером невеселої статистики є невеликі населені пункти та села, де збереглася традиція гучно, масово й багатоденно відзначати як сумну, так і радісну подію. Подібні звичаї пишних святкувань притаманні багатьом народам. І хоча коріння таких звичаїв сягає аж у стародавні часи родового устрою, однак ознакою цивілізованості чи, навпаки, нецивілізованості нації вони вважатися не можуть. А от дотримання чи недотримання елементарних правил санітарної безпеки, безперечно, є однією з найголовніших ознак цивілізованості народу. Світлана СОКОЛОВА, «День»

Коли на сільському подвір’ї виростає величезне шатро, а господиня з подругами і родичками з ночі заступає «вахту» на кухні, зовсім не потрібно бути провидцем, щоб передбачити, що назавтра половина села страждатиме жорстоким похміллям, а друга половина — мучитиметься «животом». Що зовсім не перешкодить і першим, і другим надвечір знову торувати стежку на знайоме подвір’я — «доїдати» те, що не доїли вчора. Так само легко передрікти, що наступний день багато хто з учасників святкувань змушений буде провести, як мінімум, у власному, а то й у лікарняному ліжку. Причиною «раптового» незручного й виснажливого захворювання одні з постраждалих назвуть «погану» домашню горілку, а другі — неякісні магазинні продукти. Тоді як домінуючою причиною масових харчових отруєнь у побуті медики називають порушення правил приготування, а особливо зберігання продуктів і готових страв.

Наприклад, минулого року галузі охорони здоров’я Красилівського району Хмельниччини було завдано відчутної шкоди — 350 тисяч гривень, «закладені» в місцевий бюджет на придбання медикаментів, довелося пустити на ліквідацію масового отруєння громадян села Закриниччя. Бюджет «з’їли»... гуси, яких попередньо з’їли на весіллі, що гуляли, як водиться, всім селом. Як потім з’ясували медики, на зарізану птицю сіла якась заразна муха. Відтак усі учасники врочистої трапези з нагоди шлюбу потрапили на лікарняні ліжка. Поки місцеве керівництво відшукувало можливості затулити несподівану прогалину в бюджеті, довелось госпіталізувати 22 жителі села Рублянка з діагнозом «сальмонельоз». Громадяни погуляли на іменинах однорічної дитини, з приводу яких батьки іменинника зарізали хвору свиню.

Резонансні торішні події в Красилівському районі аж ніяк не позбавили жителів звички масово святкувати з будь-якої нагоди. Хоча, як повідомив «Дню» перший заступник голови Красилівської райдержадміністрації Леонід Рачинський, місцева влада намагається впливати на перебіг подій: «Ми говоримо людям, що колись у селах відзначали всі події глибокої осені, коли завершували польові роботи. Тоді, до речі, й «скоромне» споживати безпечніше, ніж улітку. Нагадуємо про надзвичайні події у Закриниччі, Рублянці. Нас слухають, але не чують».

Тим часом і санітарні лікарі засвідчують, що сумну статистику, наведену вище, можна було б якщо не викорінити, то, принаймні, звести до мінімуму, якщо хоча б відмовитися від дорогих нашому серцю принципів: готувати заздалегідь і чи не вдвічі більше, ніж можливо спожити (і потім зберігати, у найкращому випадку, на веранді) і «доїдати, щоб не пропало». Кожного року з наближенням тепла лікарі звично й трохи втомлено нагадують про необхідність дотримання санітарних норм та правил у приготуванні та зберіганні домашніх страв. Але на статистиці харчових отруєнь ці нагадування кардинальним чином не позначаються.

Доктор філософських наук, професор Сергій Кримський, до якого «День» звернувся за коментарем, зазначив, що вищезазначена суто національна особливість відзначення урочистостей є факт емпіричний і логічному трактуванню не піддається.

Отож хоч би що там було, а, мабуть, легше вмовити термометр не перетинати позначку +20 о С, ніж наш народ змінити особливості національного святкування.

КОМЕНТАР

Людмила МУХАРСЬКА, начальник Управління профілактики інфекційних захворювань МОЗ України:

— Цього року наймасовіший спалах харчового отруєння зареєстрований у Павлограді, де на дизентерію захворіло одразу 60 людей. У інших випадках спалахів у середньому страждає 15–20 осіб. Найбільша кількість зареєстрованих спалахів спостерігається внаслідок побутових святкувань, основними факторами передачі захворювання є харчові продукти. Як правило, це домашні страви, такі, як холодець, паштети, торти і подібне, виготовлені з порушеннями правил приготування, або ті, що неправильно зберігалися. Найчастіше спалахи спостерігаються в невеликих населених пунктах або селах, де на урочистостях присутня велика кількість запрошених, страви готуються вручну й не завжди виконуються умови зберігання готових страв.

Минулого року за відповідний період було зареєстровано приблизно таку ж кількість спалахів. Традиційно подібні випадки частішають з початком літа, коли погодні умови та високі температури сприяють розмноженню мікроорганізмів за умов неправильного зберігання продуктів.