Для повного держрегулювання — «по 17 гривень за метр»
Справа в тому, що мiська рада запровадила новий збiр, котрий якщо не поставить на колiна бiльшiсть функцiонуючих пiдприємств, то принаймнi змусить їх іще глибше сховатися в тiнь. З 1 сiчня за право використання суб'єктом пiдприємницької дiяльностi примiщень, пов'язаних із його дiяльнiстю, якi розташовані в центральнiй частинi мiста та в будинках, що є пам'ятниками iсторiї та культури, потрiбно сплачувати за кожен квадратний метр по... 17 гривень. Пощастило тим, хто має примiщення в пiдвалах та на цокольних поверхах, — вони платитимуть тiльки половину зазначеної суми.
Що ж стосується поняття «центральна частина мiста», то вона теж трактується вельми своєрiдно. Сесiя визначила, що центр охоплює приблизно 10 кiлометрiв: вiд залiзничного вокзалу — до кiнця вулицi Келецької, яка впирається в поле на протилежному боцi Вiнницi (тобто набагато бiльше, нiж половина мiста в довжину).
Можливо, якась посередницька фiрма, що має десяток квадратних метрiв для офiсу, особливих збиткiв не вiдчує. А от iншi... Як повiдомив кореспонденту «Дня» авторитетний у мiстi бiзнесмен Юрiй Коробкiн, який за нинiшньої ситуацiї ледве утримує два готельнi комплекси в справжньому центрi мiста, — йому лише на цей збiр треба одразу вiддати суму 120 тисяч гривень. А уявiть, наскiльки подорожчає тiльки один готельний номер? І хто пiсля цього захоче в ньому поселитися?
Хочеш не хочеш, а згадаєш анекдот про студента, який у базарному ряду продавав курку за сто гривень, тодi як усi навколо — по шiсть — сiм. На запитання здивованого покупця: «Чому так дорого?» — студент вiдповiв: «Та дуже грошi потрiбнi...»
