До Мінська — в справі!

У середині грудня цього року може відбутися робоча зустріч президентів Білорусі та України. Про ймовірність організації такої зустрічі офіційно повідомив посол України в Білорусі Ігор Лиховий: «Ми працюємо над тим, щоб зустріч відбулася саме в грудні. Політичні відомства свою роботу виконують, більшість питань узгоджено. Залишилося ще знайти місце в напруженому графіку двох президентів».

За словами посла, на цій зустрічі, ймовірно, обговорюватимуться питання демаркації білорусько-українського кордону, поїздок фахівців до Чорнобильської зони, термінів перебування без реєстрації громадян України на території Білорусі.

Нині білоруси без реєстрації можуть перебувати в Україні до 90 днів, а українці на білоруській землі — всього лише три дні. Українська сторона розраховує на збільшення терміну перебування українських громадян у Білорусі хоча б до 30 днів. «Після того, як на робочій зустрічі будуть досягнуті домовленості щодо цих глобальних питань, ми сподіваємося, що відбудеться офіційний візит білоруського президента», — зазначив І. Лиховий

Варто відразу зазначити, що інформація про організацію подібної зустрічі між білоруським та українським президентами час від часу публічно спливає вже впродовж останніх трьох років. Але поки що лідери сусідніх держав зустрічаються виключно в рамках зустрічей глав країн СНД і інших подібних форумів. Щоправда, є кілька корінних відмінностей озвученого наміру про рандеву Олександра Лукашенка й Віктора Ющенка від інших подібних анонсів цієї зустрічі.

По-перше, в цьому конкретному випадку ньюзмейкером виступив посол України в Білорусі, а не якісь «джерела в уряді Білорусі» або «офіційні українські особи, які побажали залишитися невідомими». По-друге, якщо раніше можливість подібної зустрічі подавалася майже як гучна сенсація, то цього разу вона не викликала в білоруських ЗМІ якогось великого ажіотажу. Вся річ у тім, що донедавна Білорусь перебувала в глухій ізоляції від провідних європейських структур. На тому фоні рандеву з прозахідним Ющенком для просхідного Лукашенка представлялося ледве чи не проривом цієї самої ізоляції. Тепер ситуація змінилася. Олександр Лукашенко випустив усіх політичних в’язнів, провів цієї осені демократичнішу парламентську кампанію, ніж минулими роками, оголосив радикальну економічну лібералізацію. Все це не пройшло повз увагу Європейського Союзу та Ради Європи. І тепер всерйоз розглядається ймовірність вступу Білорусі до складу РЄ. По-третє, пан Лиховий стверджує, що ця зустріч повинна пройти «саме в грудні».

Дивно, що довгоочікувана зустріч лідерів сусідніх країн намічається напередодні різдвяних канікул, коли всі серйозні питання переносяться вже на наступний рік.

Політолог Віктор Чернов газеті «День» зауважив, що в цьому він особисто не бачить нічого дивного: «Наскільки мені відомо, в України нині гостро стоїть питання виплати боргу в $2,4 млрд. за поставлений російський газ. Крім того, в неї, як і в Білорусі, на порядку денному укладання контрактів на постачання газу з Російської Федерації 2009 року. В обох країн подібні контракти впродовж усіх останніх років укладаються майже під самий Новий рік. Не виключено, що Ющенко хоче заручитися деякою підтримкою Лукашенка щодо цього питання напередодні вирішального раунду переговорів із керівництвом «Газпрому». Адже під час одного з останніх білорусько-російських нафтогазових конфліктів білоруський лідер не виключав вироблення якоїсь узгодженої енергетичної політики з Києвом. Зрозуміло, що останнє тепер навряд чи можливе в повному об’ємі, але замовити слівце за «братів-українців» перед вищим керівництвом Росії під час визначення ціни на блакитне паливо для України гіпотетично Лукашенко може».

Оголошений порядок денний під час передбачуваної робочої зустрічі президентів Віктор Чернов вважає, не більше, ніж димовою завісою: «Задля продовження термінів перебування українців на білоруській землі два президенти не зустрічатимуться. Та й питання демаркації білорусько-українського кордону не представляється таким, що нині важко вирішити. Наскільки мені відомо, головним каменем спотикання є повернення українських боргів на суму не менше $120 млн., які виникли ще в часи Радянського Союзу. За теперішніми масштабами, навіть незважаючи на глобальну фінансову кризу, — це великі гроші. Тим більше, товарообіг між двома країнами вже переступив чотиримільярдний рубіж».

Економіст Ярослав Романчук також вважає, що за анонсом проблем, що обговорюватимуться на вірогідній зустрічі двох президентів стоїть щось більше: «Весь перелік традиційних питань у білорусько-українських відносинах на теперішньому етапі не представляється чимось дуже вже актуальним для обох країн. Навіть вірогідна участь Білорусі в будівництві Балтійсько-Чорноморського енергокоридору не здається суперцівою через кілька причин. Річ у тім, що ціни на енергоносії для Білорусі зовсім скоро досягнуть світового рівня (так, принаймні, прописано у відповідних білорусько-російських угодах). Крім того, навіть заїкатися про його будівництво нам просто не вигідно — хочеться пожити на дешевих російських нафті та газі ще деякий час. Не виключено, що на цій зустрічі можуть обговорюватися пробуксовки в двосторонніх економічних відносинах, пов’язані з фінансовою кризою».

Дійсно, тут є про що поговорити лідерам двох країн. Українські партнери все частіше задумуються про доцільності закупівлі великовантажних автомобілів БелАЗ, тракторів, іншої продукції білоруського машинобудування. Багато українських компаній у регіональних філіалах Могильова, Бреста, Вітебська, Гродно вирішили скоротити до 80% персоналу. Часто там просять найманих працівників на півроку взяти відпустку за свій рахунок.

Крім того, кілька білорусько-українських проектів після відомих подій опинилися під загрозою. Саме собою зрозуміло, що це не може не непокоїти як білоруську, так і українську сторони. Навряд чи варто розраховувати, що весь комплекс питань та проблем, що нагромадилися, буде вирішений під час запланованої робочої зустрічі Олександра Лукашенка та Віктора Ющенка. Але навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що з економічною кризою, яка поглиблюється, актуальність цієї зустрічі зростає з кожним місяцем.