До питання про бiзнес-клiмат

Післязавтра у Києві відкривається масштабний форум з участю політиків і бізнесменів, ЗМІ — міні-Давос. Сама акція є «філією» відомого Давосу і, як обіцяв європейський директор Всесвітнього економічного форуму Фелікс Ховалд, до Києва приїдуть 250 VIP- гостей. Очевидно, надзавданням влади стане нехай і неформальна, але демонстрація інвестиційної привабливості України. Завдання, потрібно сказати, надто непросте. Розв’язана урядом лівопопулістська «антиолігархічна кампанія» призвела до приголомшливого ефекту бумеранга. Нагадаємо, як свідчать результати останнього моніторингу суспільних настроїв, проведеного Інститутом соціології НАН України, громадяни України почали значно гірше ставитися до приватизації, до приватної власності на землю та й до приватного сектора взагалі. Внесення змін в податкове законодавство заднім числом, дезорганізація роботи митниці змушують досвідчених бізнесменів до пошуку схем відходу в тінь, а неофітів — подумати про те, а чи потрібно взагалі займатися бізнесом, може краще почекати, чим все це закінчиться? Зазначимо: українському бізнесмену за останні півтора десятка років навряд чи можна дорікнути в лінощах чи невмінні ризикувати. Самопочуття внутрішнього інвестора — від власника кіоску до власника металургійного комбінату — це, мабуть, головний і негативний для України сигнал для інвестора зовнішнього. Судячи з висловлювань Андерса Аслунда та Джеймса Шерра, серйозні західні компанії поки вичікують.

«День» вирішив допомогти потенційним інвесторам, учасникам форуму в Києві ухвалити зважені рішення та все-таки вкладати гроші в Україну. Сьогодні вийшов спецвипуск нашого англомовного щотижневого дайджесту «The Day». Крім експертних думок про інвестиційний клімат в Україні й особливостей національного ринку, в дайджесті опублікований список українських компаній, які шукають зарубіжних партнерів. Прочитати спецвипуск «The Day» можна і в інтернет-версії — www.day.kiev.ua.

Крім того, ми звернулися до топ-менеджерів компаній з іноземним капіталом із запитанням: у чому плюси українського економічного поля та про які негативи треба знати компаніям, які мають намір інвестувати? Сподіваємося, відповіді покажуть усю привабливість українського ринку для бізнесу, а для державних чиновників — послугують доброю порадою щодо того, що треба зробити для інвесторів насамперед.

Юрій ПЛОСКІЙ , заступник генерального директора компанії «WICOM Technologies, LTD»:

— Основний мінус, який я можу відзначити в бізнесі-полі України, — це невідповідність між декларованою підтримкою інвестицій і реаліями, з якими стикається бізнесмен-початківець. Розрив між цими двома поняттями більш ніж значний. Обіцяють інвесторам багато, проте не поспішають виконувати навіть половини обіцяного. І це стосується практично всього. Держава та великі чиновники так і не припинили лобіювати власні інтереси, допомагати тим підприємцям, яким вони вважають за потрібне та кому їм вигідно. Таким чином, вони заважають ефективно працювати навіть активному інвесторовi, чітко націленому на роботу в Україні. Тому говорити про те, наскільки важливі для країни інвестиції, можна буде лише тоді, коли щось реальне в ньому напрямі робитимуть.

Окремо можна говорити про податкове законодавство. Безперечно: Податковий кодекс прекрасний, і все в ньому правильно написане. Але існування паралельних підзаконних актів докорінно перекриває весь цей позитив, відміняючи наявні в ньому норми.

Як плюс українського бізнес-поля, можна відзначити лише те, що більшість ринків неструктуризовані й на них є безліч ніш, які західні компанії можуть з успіхом займати. Із цього погляду Україна — мрія будь-якого бізнесмена. Чого можна ще хотіти: вільний ринок з невеликою конкуренцією. Проте тут існує своя суперечність. Усю привабливість ринку псує державне втручання. Якби не воно, проблем було б набагато менше.

Сергій ЛИТВИНОВ , генеральний директор компанії «Мінолта Україна»:

— Зараз практично не залишилося місць, де б можна було заробити стільки, скільки заробляє компанія, яка працює в Україні. На Заході компанії вже заробляють не відсотки, а частки відсотка та борються за ті самі частки відсотка на ринках. Це і є наша головна перевага. Де, наприклад, депозитна ставка дорівнюватиме 10%? У нас динамічне життя, і можна заробляти, будувати свій бізнес і створювати себе. Цим і приваблює Україна.

А що стосується мінусів, то найскладніше — пояснити іноземцям особливості та специфіку країни. Причому це стосується всіх сфер життя. Україна не така, як про неї думають. Причому такі помилки виникають практично в усіх. Західні бізнесмени не звикли до наших правил, їм треба змінюватися та пристосуватися до наших умов. А назвати щось конкретне, що вельми відрізняло б нас від Заходу, складно. Наше бізнес-поле з корупцією та неповороткістю — єдине, що може шокувати, але про це, на мою думку, і так усі знають.

Сергій ЛОКТІОНОВ , голова Київського представництва спільного українсько-британського підприємства «Полтавська газонафтова компанія»:

— Невдача більшості інвестиційних проектів, на мій погляд, полягала в тому, що в аеропорту інвесторів зустрічали Івани Сусаніни. Інвесторів розглядали виключно як джерело наживи. Саме тому з кількості наявних у країні інвестиційних проектів своєї мети досягли зовсім небагато.

Зараз практично нічого не змінилося. Причиною цього, вважаю, можна назвати невідповідність наших законів загальноєвропейським правилам ведення бізнесу. Усі правила для бізнесу прописані в директивах Євросоюзу, і, якщо вже ми туди йдемо, нам треба адаптувати наші закони до їхніх. (Або нам до них. — Ред) . А ми постійно винаходимо свої новації, які нікому не потрібні. Ця невідповідність і є наша основна біда.

А примушує, на мою думку, бізнесменів іти до нас те, що в нас немає грошей для ведення бізнесу, але є вільна територія, де бізнес може працювати. У них же все навпаки.

Вадим БОДАЄВ , голова київського представництва компанії «Sigma Bleyzer»:

— Серед позитивних моментів я можу виділити зростаючу економіку, що дозволяє компаніям ефективно працювати. Зростання ВВП, розширення виробництва дозволяють значно збільшити ринки та свідчать про потенційне зростання купівельної спроможності населення. Усе це є знаками для великих інвесторів — вони бачать, що сюди є сенс вкладати капітал. Є досить недорога та кваліфікована робоча сила, що дозволяє відкривати тут нові заводи та переносити сюди виробництво з інших країн. Третім важливим моментом можна назвати те, що перехідна економіка дозволяє говорити про високі обсяги прибутку, яких жодна компанія не може досягти, працюючи в Єврозоні або в країнах зі стабільною економікою. Проте це межує з ризиками. Крім того, можна відзначити, що нова політична обстановка привертає увагу інвесторів, які вирішили почати вивчати Україну.

Основною проблемою України є нестабільне правове поле, що дає уряду можливість займатися ручним управлінням економіки, втручатися в ринкові відносини. Приклади з м’ясом і нафтопродуктами примушують насторожитися тих, хто має намір відкривати тут підприємства. Завтра усе може змінитися — і капітал буде загублений. Другою проблемою можна назвати розмови про реприватизацію. Можу точно сказати, що галас навколо реприватизації, піднятий у парламенті та в пресі, примусив деяких наших партнерів, які мали намір почати тут працювати, вирішити перечекати та подивитися, чим усе закінчиться. Нарешті, політичні ризики не дозволяють багатьом компаніям або банкам вкладати свої інвестиції в нашу економіку — наші ризики виходять за межі тих, до яких вони звикли в себе на батьківщині.

Валерій ЛАНОВЕНКО , директор «Майкрософт Україна»:

— Пропрацювавши багато років у різних країнах, я точно можу сказати, що заяви про недоліки нашого бізнесового поля та податки вельми перебільшені. Існує безліч позитивних моментів, яких бракує іншим державам. Напевно, суть бізнесу якраз у тому, що він завжди хоче зниження податків. Навіть той самий відприбутковий податок у 13% — це плюс. Звісно, соціальні податки, що існують в Україні, трохи вищі за ті, які є в інших країнах. Але сам баланс законодавства, безумовно, позитивний.

Що стосується юридичних питань, то тут є деяке відставання від норм і реалій сьогоднішнього ринку і від того, що відбувається в країні. Але це проблема більшості країн, де законодавці не встигають за змінами ринку. Тут є куди удосконалюватися та куди рухатися. Як приклад, можна назвати закони в області авторського права й інтелектуальної власності. Вони значно відстають від вимог ринку. Тому, коли західна компанія приходить до нас, вона повинна пам’ятати про такі особливості нашого законодавства. Воно удосконалюватиметься, але всьому свій час.

Сергій ЧЕРНИШОВ , президент АТЗТ Страхова компанія «ЛЕМА»

— Перевага українського страхового поля для операторів ринку — це чинна спрощена система оподаткування, тобто 3% з прибутку. Компаніям, які приходять сюди працювати, необхідно знати, що сьогодні на українському страховому ринку існує надмірна пропозиція страхових послуг у традиційних видах, і досягнути успіху вони можуть або тотальним демпінгом, або складними комплексними багатоплановими продуктами, поєднаними з інвестуванням.

Якщо ж говорити про українське бізнес-поле загалом, то переваги полягають у тому, що воно ще не закріплене за певними гравцями, отже, існують багато нових можливостей. А ось суттєвою проблемою є значна перевантаженість бізнесу так званою присутністю правоохоронних органів.