ДО РЕЧI
Представники 17 країн світу та 15 регіонів України взяли участь в іншій інвестиції — третьому Міжнародному економічному форумі, який відбувся у Львові. На форумі було представлено понад 200 інвестиційних проектів, загальна вартість яких складає суму більше як 500 мільйонів доларів. І хоч про результати сьогодні говорити складно, вони, як правило, проявляються пізніше, бо робота над підписанням багатьох договорів триває місяці, а то й роки, але про перших ластівок можна вже розповісти. Одне з найсерйозніших досягнень — підписання на заключному засіданні Міжнародного економічного форуму меморандуму про реалізацію проекту будівництва нової концесійної дороги «Львів — Краковець» з іспанською фірмою «Нексо», кошторисна вартість якої — 1,6 мільярда гривень, 40% від цієї суми бере на себе держава, а решту — іспанці.
Що стосується загальної кількості двосторонніх договорів, підписаних у результаті роботи економічного форуму, то їх на сьогодні — 25. П’ять із підписаних документів — це міжрегіональні договори про співпрацю. Один із них — договір про інвестування Львівського автонавантажувача на 30 млн. євро, два договори про інвестиційну співпрацю у сфері готельного і туристичного бізнесу в Трускавці загальною вартістю 30 млн. доларів, контракт про вкладення 500 тисяч доларів США у львівське ДП «Аргентум» та 510 тисяч доларів у ЗАТ «Концерн «Електрон». Підписано й договори, що стосуються розвитку малої енергетики в карпатському регіоні і виробництва пального на біологічній основі.
Чи була б більшою віддача від форуму за іншого інвестиційного клімату в Україні? Таке запитання хвилює багатьох. Консул торгово-економічного відділу генерального консульства республіки Польща у Львові Міхал Узембло (а делегація Польщі на форумі була найчисленнішою) вважає, що до перешкод загального характеру на шляху інвесторів до України можна зарахувати: недостатність правової бази, слабку дієвість правових регуляторів, таких, наприклад, як неповернення ПДВ фірмам-експортерам; відсутність належного інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності; недостатній захист авторських прав й інтелектуальної власності.
Якщо говорити конкретно, то з цього погляду показова розмова із заступником губернатора з питань розвитку агропромислового комплексу Іваном Стефанишиним. АПК представив на форумі 29 вельми цікавих проектів, але гучних результатів не оприлюднили. Взагалі сільське господарство інвестують у нас найгірше. Від загальних інвестицій, вкладених, зокрема, минулого року в економіку Львівщини, його частина становить мізер — один відсоток.
«Основна проблема, — вважає Іван Стефанишин, — невизначеність стосовно земельної власності. Інвестор працює на орендованих землях і почувається дуже невпевнено — у будь-який момент власник може розірвати контракт. Кваліфікованого інституту суддівства з питань земельної власності в Україні також немає. Тобто поки не виникне можливість купити землю або орендувати її на інших, стабільніших, умовах, інвестор побоюватиметься вкладати свої гроші в Україну».
