«Добре повертатися з чужини...»
Відновлення автономії, а не окремої державності хочуть кримські татари
61 рік тому з території півострова були депортовані кримські татари. 24 червня 1944 року їхню долю розділили кримські вірмени, болгари та греки, раніше в серпні 1941 року — німці Криму.
Пам’ятні маніфестації та заходи цього року в Криму виявилися особливо багатолюдними. До пам’ятних знаків, встановлених у Сімферополі на місцях формування ешелонів для депортації 1944 року, квіти поклали керівники Верховної Ради, уряду, представництва Президента, Сімферопольської міської ради, громадських організацій. В Українському академічному театрі відбулися траурні збори громадськості. На них виступили голова парламенту Борис Дейч, голова уряду Анатолій Матвієнко, народний депутат Рефат Чубаров.
Траурні збори, виставки, розмови, презентації, ходи відбулися вчора в усіх містах Криму, де мешкають кримські татари, — Євпаторії, Феодосії, Судаку, Керчі, Севастополі, Бахчисараї, Білогорську, в селах і селищах, де живуть репатріанти. У селі Кольчугіне Сімферопольського району відкритий пам’ятник жертвам депортації 1944 року. Його створив кримський скульптор Ільмі Аметов. Це 5-метрова стела з білого альмінського каменю, увінчана національним гербом — кримськотатарською тамгою.
На стелі викарбувані слова кримськотатарською мовою: «Добре повертатися з чужини додому, добре згоряти за народ». Гроші на пам'ятник зібрані як добровільні пожертвування серед жителів сіл Кольчугіне, Прудове та Рівнопілля, що входять до Кольчугінської сільради.
Учора вже п'ятьма, а не трьома, як у колишні роки, колонами кримськi татари з самого ранку рушили до центральної площі Сімферополя. Вони провели мітинги біля траурних меморіалів на Сімферопольському вокзалі, в парку Салгірка. А на центральній площі міста до 14-ї години, за різними оцінками, зібралися від 15 до 20 тисяч осіб. Муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв провів дува — мусульманську поминальну молитву за жертв депортації. З траурними промовами на мітингу виступили керівники Криму, голова кримськотатарської громади Стамбула, представники зарубіжних делегацій, політики та суспільні діячі. На мітингу прийняли резолюцію, в якій кримські татари вимагають відновлення своїх політичних, економічних, національних, майнових прав.
По-перше, Президент України Віктор Ющенко, побувавши в Бахчисараї, заявив, що у вирішенні їхніх проблем «він партнер», проте зажадав відмовитися від ідеї кримськотатарської національної державності. Для цього слід внести зміни до прийнятої в 1991 році Декларації «Про національний суверенітет кримськотатарського народу». У відповідь Мустафа Джемільов пояснив: «Ми не ставимо своєю метою створення окремої кримськотатарської держави. Наша мета — відтворення кримськотатарської національної автономії в складі України». Рефат Чубаров звернув увагу Президента на те, що, приймаючи цю Декларацію, курултай спирався на міжнародне законодавство та документи, прийняті ООН, а тому щось змінювати в цьому документі кримські татари не мають жодних підстав. Мустафа Джемільов також зазначає, що не проти того, щоб до органів влади в Криму входили представники всіх національних меншин, «але кримські татари — не національна меншина в Криму, а його корінний народ і господар цієї землі, що внаслідок історичних причин виявився в Криму чисельно невеликим. Усі наші вимоги спираються на цей факт, у тому числі й у кадровому питанні. Кримські татари в органах влади повинні бути представлені в обсязі, що відповідає їхній чисельності в складі населення Криму». У свою чергу лідери кримських татар попросили Ющенка внести зміни до Положення «Про Раду представників кримськотатарського народу при Президентові України», де чітко вказувалося б, що Радою представників кримськотатарського народу при Президентові України є Меджліс кримськотатарського народу. Джемільов закликав Президента сприяти поверненню перейменованим кримськотатарським містам і селам їхніх споконвічних назв, внесенню на розгляд Верховної Ради України двох законів — «Про статус кримськотатарського народу» та «Про відновлення прав депортованих за національною ознакою», а також внесенню поправок до Конституції АРК у частині функціонування кримськотатарської мови на всій території півострова нарівні з державною мовою. Була також висловлена пропозиція про прийняття поправки до Закону України «Про вибори до Верховної Ради АРК», у якій було б відображене гарантоване представництво кримських татар у парламенті автономії, що дозволяє ефективно впливати на вирішення питань, що стосуються інтересів кримських татар. Крім того, були порушені питання визнання в Україні дипломів турецьких вузів, у яких навчаються кримськотатарські студенти, об'єктивного розгляду судових справ стосовно кримських татар, виділення земельної ділянки в Києві під будівництво кримськотатарського культурного центру.
По-друге, на вимогу Президента Віктора Ющенка, РНБО, Верховна Рада Криму й уряд автономії оголосили мораторій на розподіл землі до її повної інвентаризації. Кримські татари багато разів заявляли, що за 15 років облаштування втомилися чекати вирішення насущних проблем, у тому числі й земельної проблеми. На думку Рефата Чубарова, влада абсолютно необґрунтовано відмовляє кримським татарам у виділенні землі на Південному березі Криму. Адже згідно з даними НКВС про депортацію, наведеними ним на траурних зборах у Сімферополі, з Ялти 18 травня 1944 року виселили 10322 кримських татар, із Алушти — 15107 осіб. До війни населення ПБК на 70 — 80% складалося з кримських татар, сьогодні в багатьох південнобережних населених пунктах вони становлять від 0,5 до 2-3%. Глава кримського уряду Анатолій Матвієнко сказав, що «мораторій у жодному разі не перешкоджає вирішенню земельної проблеми кримських татар й інших репатріантів. Ми хочемо вивести це все на рівень прозорості. І коли ми це зробимо, то не матимемо проблем iз тією анархією в земельному питанні, що існувала до цього, не буде протистояння. Треба робити все згідно з законом та прозоро».
Наслідки жахливої травневої ночі 1944 року позначилися на долі цілих народів, багатьох поколінь. Сьогодні Україна робить усе можливе для відновлення справедливості, надання допомоги потерпілим і їхнім нащадкам. Обсяги фінансування Програми облаштування та соціально-культурного розвитку депортованих громадян у Криму на 2005 рік становлять 61,3 мільйона гривень із загальнодержавного бюджету та 21,3 мільйона гривень із кримського республіканського бюджету. У тому числі на капітальне будівництво передбачено використати 16,1 мільйонів гривень кримських грошей, на соціально-культурні заходи — 5,2 мільйона.
«Ми вдячні Україні за виділення аж ніяк не зайвих коштів для облаштування кримських татар й інших депортованих, — говорить народний депутат Мустафа Джемільов, — проте слід визнати, що протягом минулих 15 років репатріації ще аж ніяк не всі сім'ї кримських татар змогли повернутися на батьківщину та влаштуватися в Криму…»
За 1989 — 2004 рр. до Криму повернулися 255 тисяч репатріантів, у тому числі понад 250 тисяч кримських татар та близько чотирьох тисяч раніше депортованих вірмен, болгар, греків і німців. Усього за роки репатріації Україна виділила для облаштування переселенців понад 800 мільйонів гривень, але для повного вирішення, згідно з деякими підрахунками, знадобляться приблизно два мільярди доларів...
