Доручення Президента не виконуються

Президент України Леонід Кучма вирушив учора до Криму. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в управлінні прес- служби Адміністрації Президента, під час робочої поїздки у Сімферополі Л. Кучма візьме участь у засіданні ради представників кримськотатарського народу при Президентові.

Перед початком засідання ради представників кримськотатарського народу при главі держави, яке проходить у п’ятницю у Сімферополі, Л. Кучма заявив, що «нема особливого оптимізму» з приводу розв’язання цієї проблеми. «Навіть поверхове ознайомлення з підготовленими до засідання документами свідчить, що недоліків щодо виконання доручень Президента України більш ніж досить», — сказав він.

За словами народного депутата України, голови меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, на засіданні планується обговорити весь комплекс питань, пов’язаних iз вирішенням політико-правових, соціально-економічних та етнокультурних проблем облаштування на півострові кримських татар. М. Джемілєв нагадав, що протягом останніх двох років Президент віддав понад 50 доручень стосовно вирішення проблем репатріантів різним органам влади України і Криму. «Ми проаналізували ці доручення. Значна частина їх не виконується, насамперед, «завдяки» чиновникам», — підкреслив голова ради кримськотатарського народу при Президентові України. При цьому він відзначив, що виконання доручень гальмується як на рівні кримської, так і української влади.

На сьогодні до Криму на постійне місце проживання повернулося понад 260 тис. депортованих кримських татар. Частка депортованих громадян у складі населення півострова досягла 12%. При цьому найбільш гострою для репатріантів є житлова проблема. За останні 10 років за рахунок будівництва і викупу житлом вдалося забезпечити 25 тис. осіб, понад 110 тис. кримських татар в основному закінчили будівництво власних будинків. У той же час у черзі на житло стоять понад 4 тис. сімей репатріантів, які проживають у Криму, ще 20 тис. індивідуальних забудовників через відсутність коштів неспроможні завершити будівництво. У результаті понад 110 тис. депортованих громадян не мають власного житла. Крім того, із 136 тис. працездатних депортованих громадян постійну роботу мають менше половини.

Гостро стоять питання розвитку соціальної і культурної сфери у місцях компактного проживання депортованих. У цей час у Криму сформовано близько 300 селищ і мікрорайонів компактного проживання репатріантів. З них тільки 40% забезпечені водою, 15% — електропостачанням. Рівень газифікації і наявності доріг з твердим покриттям не перевищує у цих селищах 3%, каналізаційних мереж практично немає. Дуже гостро стоїть питання транспортного сполучення і телефонізації. З держбюджету України нинішнього року на вирішення проблем депортованих планувалося виділити 45 млн. грн., з кримського бюджету — 15,3 млн. грн. У той же час за станом на кінець вересня з кримського бюджету з цієї суми було виділено 41% коштів.