Досвід і боковий суддя перемогли імпровізацію
1/2 финалу. 28.06.2000.
Португалія — Франція — 1:2 (1:0, 1:1; додатковий час), Брюссель, стадіон «Король Бодуен». Нуно Гомеш (20 хв., 1:0); Тьєрі Анрі (50 хв., 1:1); Зінедін Зідан (117 хв., 1:2).
Матч, у якому зустрічалися порушники спокою на чемпіонаті Європи португальці і нинішні чемпіони світу французи, безперечно, був би і прикрасою фіналу першості Старого Світу.
Підопічні Умберто Коельйо не тільки «вийшли» першими з «групи смерті» (Англія, Німеччина, Португалія і Румунія), а й показали на ЧЄ- 2000 привабливий, технічний футбол. У 1/4 фіналу без видимих зусиль португальці переграли амбітних турків (2:0). Французи ж, незважаючи на перемоги над датчанами (3:0) і чехами (2:1), виглядали не так переконливо, що довів їхній третій матч у групі з одними з господарів ЧЄ-2000 голландцями (2:3). Монолітною оборону підопічних Роже Лемера назвати все-таки важко. Та в середу чемпіони світу довели, що вони на сьогодні сильніші за португальців.
У першому таймі аж до 20-ї хвилини «триколірні» невпинно турбували оборону і воротаря збірної Португалії, але — «не забиваєш ти — забивають тобі». У дещо сумбурній атаці португальський нападник Нуно Гомеш зненацька для французьких захисників, елегантно, одним доторком спрямував м’яч повз Фаб’єна Бартеза, що запізнився зі стрибком. Н.Гомеш забив свій 4-й гол у 5-ти іграх ЧЄ-2000. Що цікаво, форвард лісабонської «Бенфіки» до європейського форуму провів за національну збірну Португалії 13 матчів і не забив жодного гола! До перерви французи так і не змогли створити бодай кілька хоч чимось небезпечних моментів біля воріт Вітора Байї.
А от після відпочинку чемпіонів світу ніби підмінили. Вони збільшили швидкості, і португальці почали не встигати за мереживами комбінацій суперників. Нарешті «заграла» зв’язка їх чорношкірих нападаючих Тьєрі Анрі — Ніколя Анелька. На 51-й хвилині «реаліст» Анелька зробив простріл на хід колишньому одноклубникові по лондонському «Арсеналу» Емманюелю Петі, але Анрі підхопив м’яч і з-під захисників відправив у ворота португальців (Байя в момент удару втратив контроль над ситуацією) — 1:1. Французька збірна частіше турбувала суперників і надалі; португальцям тільки на фініші основного часу вдалося провести ряд осмислених атак.
У додатковий час підопічні Умберто Коельйо більше думали про післяматчеві пенальті, ніж про атаку. І... дочекалися таки на 117-й хвилині пенальті у свої ворота. Бородатий «англієць» з «Евертона» Абель Шав’єр у непростій ситуації перервав рукою політ м’яча біля самої стійки воріт. На повільних повторах було добре видно, що він і справді «грав» рукою. Арбітр матчу, австрієць Гюнтер Бенке дещо розгубився, однак після наради з суддею на лінії призначив пенальті. Зінедін Зідан з «точки» був невблаганний — 2:1. Отож, Франція — у фіналі ЧЄ-2000.
Учора пізно ввечері в грі Голландія — Італія визначався другий фіналіст континентальної першості. Сергій МАХУН, «День» Володимир ТРОШКІН, заслужений майстер спорту:
КОМЕНТАР «Дня»
— Переміг сильніший. Французи виглядали мобільнішими й команда у Роже Лемера досвідченіша — 3 роки поспіль вони «катають» м’яча разом. Багато з футболістів починали грати ще в молодіжній збірній, звідси і їхня зіграність; розуміють один одного з півслова. І навіть якщо хтось із гравців основного складу отримає «зайві» картки, у тренера є повноцінний резерв. Конкретно на цю гру і не потрібні були Джоркаєфф і Дюгаррі. Пара форвардів Анелька — Анрі непередбачувана. Вони, як то кажуть, «творять». Це індивідуально сильні гравці, і гол, забитий Анрі, аж ніяк не випадковий. І півзахист у французів (усі 4 гравці цієї лінії різнопланові) дуже потужний. Ще хочу сказати про те, що чемпіонам світу потрібно було довести свою силу і те, що їхня перемога два роки тому не була випадковою. Португальці все ж таки поступалися своїм візаві. У них непогане поєднання молодості та досвіду, епізодами вони мали досить непоганий вигляд, але цей півфінал не став кращою грою підопічних Умберто Коельйо на ЧЄ-2000. Пік форми португальці пройшли раніше, а от французи зараз «на ходу». Стефан РЕШКО, заслужений майстер спорту:
— Гра вийшла дуже напруженою. Результат був важливий, надолужити втрачене було б дуже важко; все це позначилося на ході матчу. Французи більше тримали м’яч, «стовп» їхнього півзахисту Зідан переграв португальського візаві Фігу; вів гру, певна річ, «Зізу». Не можна сказати, що перемогла атака підопічних Роже Лемера. Авжеж, Анелька в першому таймі лише кілька разів «зустрівся» з м’ячем, але вольовий настрій дозволив цьому гравцеві створити голевий момент — він віддав Анрі неперевершений пас. Заміни Роже Лемер провів дуже вдалі, «лавка» у французiв краща, свіжі гравці посилили гру (особливо Вільтор і Пірес). У португальців же не знайшлося «свого» Вільтора, всі їхні дії були передбачувані. Знову мене вразило суддівство. Невпевнені дії австрійського рефері Гюнтера Бенке часто напружували обстановку, помилявся він у найбезневинніших ситуаціях. Можливо, він боявся здійснити «фатальну» помилку? Рішучіше треба було йому «вести» гру і при призначенні очевидного пенальті у ворота португальців в додатковий час. Бенке фактично провокував португальців на грубість у кульмінаційний момент матчу.
