Дружба — дружбою, а контроль — контролем

Американська делегація на чолі зі спеціальним радником президента та держсекретаря США Стівеном Сестановичем два дні перевіряла Україну на предмет цієї сертифікації й дійшла дипломатичного висновку: український уряд «зробив дуже важливі кроки», але залишається ще чимало роботи. По-перше, як відзначив головний директор Ради національної безпеки США з питань Росії, України та Євразії Карлос Паскуаль, ухвалений перед Новим роком український бюджет повинен бути реальним. По-друге, за словами координатора допомоги новим незалежним державам Вільяма Тейлора, мають бути розв’язані всі спірні питання з американськими інвесторами в Україні — тобто все, як і рік тому, коли конгрес США прямо погрожував майже вдвічі скоротити американську допомогу Києву.

Сертифікація України має насамперед психологічне значення — бо якщо Олбрайт та парламентарії погодяться, що Київ відповідає певним критеріям, то якоюсь мірою це допоможе залучити нові інвестиції, зокрема й американські. Саму суму допомоги порівняно з минулим роком зменшено з $225 до $195 млн. Ці гроші, ще не виділені, вже жорстко розписано за статтями: зокрема $25 млн. — на безпеку ядерних реакторів. Половина загальної суми, як і минулого року, не буде виділена до свідчень Олбрайт. Допомога надаватиметься технікою, технологіями, консультаціями тощо. Гроші ж залишаться в Штатах.

Вимоги до українського уряду, висловлені заступником міністра фінансів США Едвіном Труменом, такі: просування в податковій реформі, виконання ухваленого бюджету, реформа адміністративної системи, дерегулювання, зрушення в приватизації.

Крім того, США хочуть бачити підпорядкованість позабюджетних фондів Міністерству фінансів та казначейству, готовність уряду проводити газові аукціони, які давали б чітку й прозору картину та збільшували б доходи держави, прорив у приватизації, пов’язаний із готовністю запросити стратегічних інвесторів до стратегічних галузей. Ніхто з членів американської делегації не побажав розкривати, які саме компанії мають проблеми з українським урядом та українськими партнерами. Але, за словами Трумена, кілька суперечок залишаються актуальними в готельному бізнесі, радіо- та телекомунікаціях, сільському господарстві. Американська делегація зустрічалася з представниками «Гала-радіо», «Перехід-мідіа», «Енран-Київ». Більшість вимог Вашингтона відповідають вимогам Міжнародного валютного фонду, чергова місія якого прибула до Києва вчора.

У Вашингтоні, схоже, розуміють, що таке президентські вибори по-українському, вимагаючи жорсткого контролю за позабюджетними фондами. Вимоги поліпшення ситуації з американськими інвесторами — не що інше, як плата за проголошене стратегічне партнерство. Власне, американському бізнесові байдуже, хто саме правитиме Україною — аби лише враховувалися його інтереси. Можливе ж згортання американської допомоги Україні зараз може призвести лише до міжнародного скандалу. Мабуть, для керівництва іншої держави було б принизливим те, що якісь зрушення в її внутрішній політиці відбуваються під чиїмось тиском. Принизливою насправді є й процедура щорічної сертифікації. Але США зараз не можуть собі дозволити підтримувати суспільство, в якому феодальне право співіснує із зовнішніми ознаками демократії.

Сертифікація України має насамперед психологічне значення — бо якщо Олбрайт та парламентарії погодяться, що Київ відповідає певним критеріям, то якоюсь мірою це допоможе залучити нові інвестиції, зокрема й американські. Саму суму допомоги порівняно з минулим роком зменшено з $225 до $195 млн. Ці гроші, ще не виділені, вже жорстко розписано за статтями: зокрема $25 млн. — на безпеку ядерних реакторів. Половина загальної суми, як і минулого року, не буде виділена до свідчень Олбрайт. Допомога надаватиметься технікою, технологіями, консультаціями тощо. Гроші ж залишаться в Штатах.

Вимоги до українського уряду, висловлені заступником міністра фінансів США Едвіном Труменом, такі: просування в податковій реформі, виконання ухваленого бюджету, реформа адміністративної системи, дерегулювання, зрушення в приватизації.

Крім того, США хочуть бачити підпорядкованість позабюджетних фондів Міністерству фінансів та казначейству, готовність уряду проводити газові аукціони, які давали б чітку й прозору картину та збільшували б доходи держави, прорив у приватизації, пов’язаний із готовністю запросити стратегічних інвесторів до стратегічних галузей. Ніхто з членів американської делегації не побажав розкривати, які саме компанії мають проблеми з українським урядом та українськими партнерами. Але, за словами Трумена, кілька суперечок залишаються актуальними в готельному бізнесі, радіо- та телекомунікаціях, сільському господарстві. Американська делегація зустрічалася з представниками «Гала-радіо», «Перехід-мідіа», «Енран-Київ». Більшість вимог Вашингтона відповідають вимогам Міжнародного валютного фонду, чергова місія якого прибула до Києва вчора.

У Вашингтоні, схоже, розуміють, що таке президентські вибори по-українському, вимагаючи жорсткого контролю за позабюджетними фондами. Вимоги поліпшення ситуації з американськими інвесторами — не що інше, як плата за проголошене стратегічне партнерство. Власне, американському бізнесові байдуже, хто саме правитиме Україною — аби лише враховувалися його інтереси. Можливе ж згортання американської допомоги Україні зараз може призвести лише до міжнародного скандалу. Мабуть, для керівництва іншої держави було б принизливим те, що якісь зрушення в її внутрішній політиці відбуваються під чиїмось тиском. Принизливою насправді є й процедура щорічної сертифікації. Але США зараз не можуть собі дозволити підтримувати суспільство, в якому феодальне право співіснує із зовнішніми ознаками демократії.