Дискусії не вийшло

«Чи можуть справжні реформи бути втілені у життя?» — під таким гаслом вчора в Києві відбувся «Український саміт». Організований The Economist Group захід виявився цікавий не тільки через дуже актуальну для українського сьогодення тему, а ще й тому, що учасники саміту мали можливість почути точки зору на одну проблему від влади та опозиції. Проте справжньої дискусії, якої так чекали всі присутні в залі, не вийшло. Виступивши першими, чиновники по-дипломатичному мовчки покинули зал, тому свої аргументи опозиції довелося озвучувати в присутності інвесторів.

Україна має потужний економічний потенціал, але темпи його реалізації розчаровують, повідомив, відкриваючи саміт, його модератор кореспондент «The Economist» у Москві Аркадій Островський. Тому потрібно більш жорстко тиснути на владу в питанні проведення реформ, вважає він, щоб українська економіка зрештою позбулася багатьох ще наявних у ній синдромів радянського.

На це перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова заявила, що в 2010-му влада дала старт реформам і цього року їх продовжуватиме. Розповівши присутнім про минулорічні економічні здобутки (збільшення ВВП, скорочення дефіциту бюджету, адміністративну реформу, Закон «Про ринок газу», стабілізацію банківського сектору), вона перейшла до плану реформ на 2011 рік. За її словами, найближчим часом парламент ухвалить закон про державний борг та Митний Кодекс, функції Фонду гарантування вкладів значно розширять, з’явиться єдиний депозитарій, продовжиться дерегуляція економіки та приватизація. До кінця 2011 року, за словами першого заступника голови Адміністрації Президента, закінчаться й переговори з Європейським Союзом про підписання угоди про зону вільної торгівлі. Вона також повідомила, що експортні квоти на зернові можуть замінити експортним митом. «А з 1 січня 2012 року ринок сільськогосподарських земель має бути відкритий. І він повинен бути відкритий не лише для громадян України, але і для іноземних, які захочуть працювати в цій сфері», — підсумувала Акімова.

На цей рік уряд запланував два важливі завдання, продовжив віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко. Перше — зменшити дефіцит НАК «Нафтогаз Україна» до 8,5 мільярда гривень, а в 2012 звести його до нуля. А друге — доробити закон про державні закупівлі з урахуванням пропозицій Європейської комісії. Крім того не виключено, повідомив Тігіпко, що Державну податкову службу України ліквідують. «Ті органи, які не будуть реформуватися, повинні бути ліквідовані. Скажімо, та ж податкова може бути ліквідована шляхом злиття з митною службою і вийти на одну адміністрацію, як це працює в багатьох країнах», — сказав Тігіпко. І наостанок віце-прем’єр-міністр додав, що до кінця тижня уряд оприлюднить законопроект про легалізацію заробітних плат.

Останню урядову ініціативу лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко назвала абсурдною. «Коли зараз Сергій Леонідович говорив про те, що вони будуть приймати закон про легалізацію заробітних плат, у мене таке враження, що я знаходжусь в якомусь сюрсвіті. Тому що для того, щоб легалізувати заробітну плату, щоб її не платили в конвертах, потрібно зробити тільки одне — зняти зайві податки з фонду заробітної плати», — сказала вона. Тому, на її думку, потрібно проводити продуману та зважену податкову реформу, яка знизить рівень тінізації у сфері виплати заробітних плат.

Усі заплановані та озвучені владою реформи, на думку Аркадія Островського, — дуже добре. Однак для економічного благополуччя країни потрібно розуміти не тільки їх набір, але — й що заважає їх якнайшвидшому втіленню в життя.

Ірина Акімова вважає, що один з головних бар’єрів — супротив бюрократії, яка сьогодні має значні повноваження.

Підтримує її думку і президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. «Я думаю, що супротив бюрократії призведе до невдачі реформ, не обов’язково до відмови, але їхня суть може значно змінитися», — говорить він «Дню». Нова влада пішла значно далі, ніж її попередники, в плануванні реформ, говорить економіст. Але якщо реформатори не врахують кілька принципових умов, то ефекту не буде. Перша умова, за словами Пасхавера, зміни мають робити реформаторські структури на чолі політиків, яким довіряють люди. Бюрократія ж повинна брати участь у режимі радників. Друга умова — починати потрібно з себе, тоді населення повірить. І останнє — має бути сильний зворотній зв’язок з суспільством, у тому числі й з опозицією.