Empty Title

Як і очікувалося, у четвер фінішував парламентський марафон під назвою «відставка уряду». Всі учасники процесу повністю виконали свої ролі: одні вдало або не дуже імітували істерику, другі відточували аргументи й випробовували нові технології, треті просто мовчки за всім спостерігали, аби у потрібний момент натиснути на обумовлену заздалегідь кнопку. Підсумок — 263 голоси «за» резолюцію Верховної Ради про недовіру уряду Віктора Ющенка. Сам прем’єр, перебуваючи у цій ролі останні хвилини, поводився гідно настільки, наскільки йому дозволяли галасливі прихильники, котрі так захопилися розважанням привезених iз регіонів демонстрантів, що зіпсували ефект останнього слова прем’єра. Воно полягало в тому, що Ющенко пообіцяв ще раз повернутися до великої політики, не уточнивши, щоправда, ким саме. Кілька тисяч провінціалів iз проурядовими гаслами, остаточно заморившись після довгої дороги й кількагодинного стояння під стінами парламенту, сіли нарешті просто вздовж тротуарів відпочити, жуючи привезений iз собою нехитрий харч. Фініш процесу відставки моментально став стартом нових політичних перегонів. Спробуємо хоча б попередньо визначитися із стартовими позиціями «команд».

ЦЕНТРИСТИ

Досягнута нарешті мета у вигляді відставки не схильного до переговорів і коаліцій прем’єра поставила перед ініціаторами процесу нові непрості завдання. Аби новий уряд не став невдовзі «некерованим», кандидатура його керівника й персональний склад міністрів мають бути результатом такої кількості компромісів, задля підрахування яких не обійтися без комп’ютерного програмування. Органічна властивість пропрезидентських партій — не виносити протиріччя у власному середовищі на загальний огляд. Тому вся боротьба за сфери впливу в новому уряді тривала, триває й триватиме у режимі якнайбільшого віддалення від журналістів та численних «експертів». Заплановані «витоки інформації» не рахуються. Вже сьогодні ясно, що ініціатори заміни уряду в основному вже домовилися щодо майбутнього прем’єра й більшості міністрів. Як зауважив одразу після проголошення недовіри уряду Олександр Зінченко СДПУ(о) , новий уряд не буде партійним або міжпартійним. Це має бути уряд професіоналів, фахівців у своїх галузях, які зовсім не обов’язково повторюватимуть конфігурацію або пропорцію тiєї більшості, яка затверджуватиме нового прем’єра. Пан Зінченко дав негативну оцінку можливості чергування біля урядовго керма кількох виконуючих обов’язки, наголосивши, що новий уряд має бути повністю дієздатним і ма ти підтримку в парламенті. Олександр Волков (Демократичний Союз) заявив, що його фракція не висуватиме із своїх рядів нового прем’єра, схвально відгукнувшись про можливість розгляду прем’єрських перспектив Сергія Тигипка («Трудова Україна»). Сам Сергій Леонідович не виявив схильності до бліц-коментарів. Його обличчя й без цього було в ценрі уваги фото- і телекамер чи не частіше, ніж обличчя чинного на той час прем’єр-міністра.

КОМУНІСТИ

Найбільш послідовні «захисники інтересів трудящих» виконали на сьогодні свою місію, чи не вперше за останній рік реально вплинувши на розподіл влади в країні. Саму владу вони, як ведеться, брати не поспішатимуть, аби не нашкодити власним передвиборчим перспективам. Плавно повернувшись від реальної боротьби із прем’єр-міністром «антинародного режиму» до віртуальної боротьби із главою цього самого «режиму», українські ленінці знайдуть, врешті, яким чином здобути політичний капітал від повалення «прозахідного» прем’єра і одночасно зберегти опозиційну цнотливість. Брати участь у формуванні нового уряду напередодні парламентських виборів комуністи елементарно незацікавлені. З них буде досить того, що нове керівництво Кабміну буде їм вдячне за допомогу в усуненні своїх попередників і, як наслідок, буде, коли треба, прислухатись до представників найчисельнішої парламентської фракції. Хоча, до речі, пан Волков заявив, що при формуванні нового уряду треба враховувати позиції лівих.

ІНШІ ЛІВІ

Позбававшись необхідності вести подвійну гру і підтримувати «буржуазний» уряд, всі види соціалістів зможуть або повернутися до підзабутих вже дещо перипетій касетного скандалу, або шукати нове гасло замість утопічного «Україна без Кучми». Скоріше за все, це гасло співпаде із гаслами ще кількох політичних угрупувань, разом з якими соціалісти спробують залишитися якщо не попереду, то хоча б не у хвості політичного процесу.

ПРАВІ

Об’єднатися проти завжди легше, ніж за. Тому легкість, з якою розколоті донедавна праві партії ставали в єдину колону «борців з комуно-олігархами», незабаром буде втрачено. Це відбуватиметься в руслі двох процесів — формування нового уряду і узгодження кандидатури єдиного лідера правих сил до наступних виборів. Депутат Ігор Осташ («Реформи — Конгрес») досить обережно висловився з приводу перспектив відставленого від прем’єрства Ющенка очолити об’єднаний правий табір. Обережність зрозуміла як з тої причини, що сам Ющенко жодного разу не дав приводу звинуватити себе в бажанні стати лідером опозиції, так і з тої, що серед самих правих достатньо людей, які бачать себе потенційними лідерами. Представник найбільш послідовних захисників «уряду реформаторів» також підтвердив оголошене у четвер чотирма фракціями (Рух, «Батьківщина», УНР, «Реформи») не брати участі у формуванні нового уряду. Причина, за п.Осташем, в тому, що уряд цей буде «прокомуністичним». Оскільки таке практично неможливо, праві або їх частина залишають собі поле для маневру на випадок, коли новий прем’єр матиме, як і Ющенко, «імідж реформатора».

ПРЕЗИДЕНТ

Президент Леонід Кучма, перебуваючи на Чорнобильській АЕС, заявив, що йому рішення ВР стосовно недовіри уряду Ющенка не подобається, але «це рішення відбулося», передає Інтерфакс-Україна. Президент відзначив, що коли немає діалогу, то й трапляються такі речі, як сьогодні. Водночас він додав, що виступає за стабільність в Україні — і політичну, і уряду, і парламенту. З новим урядом, вважає Президент, ніхто не поспішатиме, оскільки спочатку треба буде провести серйозні консультації. Інакше це перетвориться на «велику політичну гру». Водночас Президент зазначив, що рішення стосовно прохання Ющенка про відставку, яке той має намір подати сьогодні або завтра, він прийме після того, як іще раз перечитає Конституцію. Чекати 16 травня, коли закінчаться парламентські канікули, вважає Кучма, не варто, і ухвалювати рішення потрібно набагато раніше, передає УНІАН.