Епоха Єльцина: Росія — Україна — транзит

Поява в українському ефірі цього фільму — після демонстрації НТВ, яке, на жаль, більшості наших глядачів недоступне, — звичайно ж, подія. Адже це одна з поки що небагатьох спроб осмислення нещодавніх подій нашої історії. Саме нашої — і не лише довгі роки спільного існування українців і росіян роблять її такою. І не лише долі тих людей, які практично все своє життя провели в спільній країні. А й тисячі ниток взаємозв’язкiв між нині незалежними Україною та Росією, які були, є й будуть ще століття. І негативні, і позитивні, і ті, які слід трансформувати, і ті, які слід зберегти, — але ці взаємозв’язки є, й саме внаслідок назрілих змін вони вимагають передусім осмислення. Осмислення, яке неможливе без розуміння ролі видатних політичних лідерів у долі наших країн.

Невипадково фільм Євгена Кисельова дивилися в Україні. Дивилося багато людей — в чому ми пересвідчилися, готуючись до публікації відгуків. Сьогодні «День» надає слово тим двом особам в Україні, які, будучи цілковито інформованими, можуть iз повним правом зіставити образ Єльцина, що склався в них під час досить тісного власного зіткнення з ним, з образом, запропонованим нам Євгеном Кисельовим. Це зіставлення, гадаємо, додасть аналізу ще більшої об’ємності. У наступних номерах «Дня» ми продовжимо публікацію відгуків, а сьогодні — слово першому президенту України Леоніду Кравчуку та віце-президенту Фонду «Інтелект нації», а раніше — першому помічникові першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького — Валерію Врублевському. Коротко про значущість проекту — у текстах Юрія Макарова, який у Москві записував передмову Євгена Кисельова до демонстрації фiльму «Президент всея Руси» в Україні, а також головного редактора «Дня» Лариси ІВШИНОЇ.