Феміда збилася зі шляху

Учора мав стартувати розгляд у КСУ питання про конституційність або неконституційність указу Президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту. Однак напередодні початку слухання прес- служба Конституційного Суду розповсюдила повідомлення, в якому зазначається, що це засідання розпочнеться лише наступного вівторка. Показово, що причина перенесення розгляду цієї резонансної справи не вказана. Не виключено, що відстрочка такого очікуваного нині в суспільстві розгляду питання пов'язана з публічним демаршем п'ятьох суддів КС. Нагадаємо, у вівторок п'ятеро служителів Феміди публічно відмовилися брати участь у розгляді указу Президента про розпуск Верховної Ради. Під відповідною заявою свої підписи поставили Віктор Шишкін, Володимир Кампо, Дмитро Лілак — призначені за президентською квотою, Петро Стецюк — парламентська кандидатура, і Ярослава Мачужак — потрапила до складу КС від з'їзду суддів. Судді стверджують, що на них тиснуть. Тому вони звернулися до відповідних силових органів із проханням надати їм державну охорону. Незабаром спікер Мороз назвав замовною заяву суддів про тиск на них. Тим часом, СБУ вирішила все ж таки надати охорону цим суддям на час проведення перевірки за фактом тиску на них.

Проте, враховуючи жорстку риторику сторін протистояння політичного дербі, очевидно, що нині питання необхідно порушувати не тоді, коли буде винесено вердикт КС по цій справі, та й чи підкоряться йому всі учасники політичного конфлікту? Дійсно, де гарантія, що, Президент з одного боку, а коаліціонери і Кабмін, з іншого, в обов'язковому порядку приймуть рішення КС до виконання? Адже в країні, в якій публічно саботуються укази гаранта Конституції, ймовірно, потрібно бути готовими до будь-чого. До речі, нині складається враження, що обидві сторони розвернули попереджуючу кампанію щодо дискредитації Конституційного Суду, мета якої психологічна підготовка українців до можливого ігнорування суб'єктами політичного процесу майбутнього рішення єдиного в країні органу конституційної юрисдикції.

КОМЕНТАРІ

Андрій ЄРМОЛАЄВ, політолог:

— Мені дуже соромно за нашу юриспруденцію. Судді, яким сам Бог, влада і громадяни надали формальне і моральне право захищати це право, просять захисту, не називаючи суб'єкта небезпеки. Було б логічно, якби судді, які мають таку довіру, побачивши перші симптоми тиску, запустили повну процедуру, пов'язану з відповідальністю особи, суб'єкта за тиск на них. І це був би показовий приклад і для громадян, і для політиків: що це таке — відповідальне право. А коли від судді вищого рівня я чую формулювання, схожі на політичні гасла, я не розумію... Суддя знає, як боротися із загрозою, він зобов'язаний назвати джерело загрози. У мене є питання: наскільки можна вірити такій анонімній позиції?

Я з повагою ставлюся до заяви суддів, але вимагаю від них довести справу до кінця, указати на суб'єкти тиску і порушити справу за цими фактами. Якщо цього не станеться, то я розцінюватиму це як політичний хід.

Для КС не має існувати жодних інформаційних потоків — сіли, закрилися і вирішують. От всі ці розмови — хто кому, хто чий — це має викликати лише обурення серед суддів. Кандидатури суддів мали подавати на розгляд за те, що їх поділяють за сферами впливу. Але навіть якщо п'ять суддів підуть, то суду вистачить розуму ухвалити рішення навіть у неповному складі.

Віктор МУСІЯКА, екс-народний депутат:

— Прошу суддів сказати відверто, хто тисне? Їм страшно, що на вулицях мітинги, і тому вони просять надати охорону? Які сили тиснуть? Що це за манера — розповідати в загальному, що хтось там тисне? Може, це кров'яний тиск або тиск в якихось інших місцях? Це знаєте, що? Частина суддів президентської квоти плюс ще суддівська квота заявляють про тиск. Ми всі чудово знаємо, що під впливом Президента призначалися люди. І тепер Президент намагається деморалізувати суддів.

Мене не влаштовує такий розвиток подій. Нехай судді скажуть, хто тисне. Якщо не назвуть хто, то це все — політичні витівки. І судді втяглися в ці політичні ігри, і це їм не до лиця. Прийняття рішень тепер стає більш проблематичним, ніж до тих пір, поки ми просто очікували на початок роботи Конституційного Суду.

Якщо комусь там, хто тисне на Cуд, удасться заблокувати роботу Cуду, то отримаємо варіант розвитку подій, коли немає рішення Конституційного Суду, але є указ.

Це підкреслює гострий розділ політикуму і всієї країни.

Потрібно сідати і домовлятися, тому що правові важелі майже паралізовані. Зараз правове рішення можливе лише за умов доброї волі обох сторін.

І я хотів би запитати, якщо суддям дадуть охорону, про яку вони просять, то вони працюватимуть? Чи вони створюють просто тло, на якому прийматиметься рішення? (www.unian.net)