Ф.Стівен ЛАРРАБІ: Своїми заявами Путін роздратував європейців...
Що думають в американському експертному середовищi з приводу заяв російського президента Володимира Путіна про можливу переорієнтацію російських ракет на ЄС у відповідь на плани США розмістити в Польщі і Чехії елементи протиракетної оборони (ПРО) і про використання азербайджанської РЛС як спільної системи ПРО за участю Росії? Чи зможе Україна пришвидшити вступ до НАТО, як про це заявив в інтерв’ю Globe and Mail, мотивуючи таку необхідність відновленою войовничістю найбільшого сусіди України? Про це — «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю голови з питань європейської безпеки некомерційної дослідницької корпорації RAND Ф.Стівена ЛАРРАБІ.
— Перш за все, я думаю, що Путін зробив серйозну помилку, заявивши про це. Він роздратував і розстроїв європейців і, певним чином, налаштував їх проти Росії. З політичної та тактичної точки зору, це була помилка. Я вважаю, що він розраховував цими заявами залякати європейців. Але замість цього Путін отримав роздратування щодо Росії.
— Тобто ви вважаєте, що погрози Путіна виявилися контрпродуктивними?
— Дійсно, це так.
— Але як тоді потрібно розглядати висловлену під час зустрічі з американським президентом Джорджем Бушем пропозицію Путіна про використання азербайджанської РЛС як спільної системи ПРО за участю Росії? Що, на вашу думку, ховається за цим?
— Я думаю, що це тактичний маневр, який потрібно ще вивчити. Наразі не зовсім зрозуміло, чи можна буде технічно використати цей радар. Адже РЛС в Габала розташована надто близько до Ірану, щоб відстежувати іранську ракету таким чином, як це має робити РЛС, яку планується розмістити в Чехії.
— Ви, мабуть, чули, що пізніше Путін запропонував Бушу замість Польщі використати територію Туреччини та Іраку для встановлення ракет-перехоплювачів…
— Цю пропозицію також потрібно вивчити. Але тут виникне та ж сама проблема, що з Азербайджаном. Туреччина розташована дуже близько до кордону з Іраном. І тому запропоновані для розміщення в Польщі системи ПРО не будуть працювати в Туреччині. Хоча це питання буде вивчатися, мені здається, що цю пропозицію не можливо технічно реалізувати. Хіба що для цього буде використано комплекси протиповітряної оборони короткого радіусу дії Patriot.
— Чи вважаєте ви, що зважаючи на протести в Європі, США можуть відмовитися від своїх планів?
— Я думаю, США потрібно розглянути, що найбільше відповідає інтересам європейської безпеки. Мені не зовсім зрозуміло, чи потрібно нам якомога швидше розміщувати перехоплювачі в Польщі, а радар в Чехії. По-перше, адміністрація зробила низку помилок, не приготувавши політичного і соціологічного грунту на місці встановлення елементів ПРО. Польському уряду не було надано відповіді на всі питання, щоб він міг переконати громадськість. По-друге, США головним чином вирішували технічні і військові проблеми, хоча вони, з точки зору більшості європейців, є політичними. По-третє, США повністю недооцінили роль громадської думки в Чеській Республіці і Польщі. У зв’язку з погіршенням ставлення громадськості до американських планів, США перебувають у невигідному становищі і змушені захищатися. Тепер вони не можуть зробити того, що могли робити кілька тижнів тому. До того ж зараз їм доводиться вирішувати значно більше проблем, ніж раніше.
— Чи можуть, на вашу думку, країни-члени НАТО ухвалити консенсусне рішення, яке дасть добро на розміщення елементів ПРО в Європі?
— Так, вони можуть ухвалити подібне рішення. Але при цьому їм доведеться враховувати громадську думку. А саме це в достатній мірі не враховувалося, коли ця проблема обговорювалась у США. Тому тепер треба враховувати зовсім інші обставини. Хоч би яке рішення було прийняте, більшість країн вважати, що воно має ухвалюватися в рамках НАТО, а не в рамках двосторонніх домовленостей між США і Польщею, США і Чехією. Але ніхто не може заперечувати, щоб США мають право це робити. Але питання полягає в тому, чи розумно це робити з політичної точки зору.
— Чи бачите ви якісь можливості чинити тиск на Іран, щоб він відмовився від розробки атомної бомби і засобів її доставки — балістичних ракет великого радіуса дії?
— Чесно кажучи, Іран збирається робити те, що хоче. Ми матимемо дуже мало впливу на те, що він робитиме. І саме з цієї причини потрібно серйозно подумати про створення такої системи ПРО. Але нам не треба поспішати, поки ми не переконаємось у такому. Перш за все, в тому, що система ПРО працює. По-друге, нам треба розглянути альтернативи. По-третє, це питання потрібно дуже добре обговорити зі своїми союзниками та Росією. Жоден з названих пунктів не був виконаний із самого початку.
Повертаючись до питання розміщення елементів ПРО, хочу наголосити, США і Польща та Чеська Республіка мають право розміщувати ці елементи. Але політики мають діяти розумно. І принаймні потрібно врахувати думку наших союзників і Росії. Бо це рішення вплине на європейську безпеку в широкому сенсі, також на безпеку інших союзників і Росії. Тому ми маємо провести ширше обговорення цієї проблеми і зрештою можемо вирішити, приступити нам до розміщення системи чи ні. Можливо, ми вирішимо, що систему потрібно розміщувати в якомусь іншому місці. Але країни, яких це торкатиметься, а це більшість європейських країн, мають бути залученими до обговорення. Тому зрозуміло, що ухвалене рішення має задовольняти всіх або принаймні більшість наших європейських союзників, а також враховувати точку зору Росії. Але, звісно, це не означає, що Москва матиме право вето.
— До речі, президент України Віктор Ющенко, коментуючи погрози Путіна щодо можливості переорієнтації балістичних ракет на ЄС, сказав, що Україна повинна якомога швидше вступити в НАТО. Чи бачите ви таку можливість для нашої країни?
— Я вважаю, що пройде немало часу, перш ніж Україна зможе вступити в НАТО. Тому що цей крок потребує консенсусу політичних еліт і значно більшої громадської підтримки. Обидві цілі можуть бути досягнуті, але вони потребують часу для їх втілення. Але я не передбачаю, що Україна вступить до НАТО душе швидко. Звісно, це можливо при більшій підтримці громадськості і консенсусі політичних еліт.
— А якщо такий консенсус буде досягнуто між Партією регіонів, «Нашою Україною» і БЮТ, чи може Україна швидко вступити до Альянсу?
— Ні, я думаю, що вам ще потрібно буде переконати громадськість. Адже всі опитування громадської думки свідчать про те, що вступ у НАТО підтримує від 17 до 25 відсотків населення. Це дуже низька підтримка, яка є результатом багаторічної радянської пропаганди. До речі, антинатовська риторика Януковича під час президентських виборів негативно вплинула на частину населення. Тому, щоб збільшити підтримку НАТО серед населення, потрібен час. І це не може бути зроблено за ніч.
— А все-таки, на вашу думку, скільки часу потрібно для цього, три — п’ять років?
— Я не знаю точно, скільки часу потрібно на це. Можливо, три, можливо, п’ять років, а можливо, й більше. Головне, щоб політична еліта дійшла консенсусу і почала процес серйозного інформування людей про те, що робить НАТО і чого воно не робить, про переваги і недоліки членства в НАТО. Цього не було зроблено. На програми інформування населення було виділено дуже малу кількість коштів.
