Футбольний ключ до об’єднаної Європи
Чи можна розглядати проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу в 2012 році лише як суто спортивну подію? Здається, це питання риторичне, хоч нам усім хотілося б отримати й такий подарунок, як перемога національної збірної. Але, представляється, що Євро-2012 дуже далеко виходить за спортивні рамки. Бо якість підготовки до нього, забезпечена Україною, швидше за все, прирівнюватиметься до пропуску або, навпаки, ще однієї відстрочки вступу нашої країни у Співтовариство. І це вимагає від країни не просто концентрації людських і фінансових ресурсів, але й усвідомлення ціни, яку можна заплатити в тому випадку, якщо футбольний чемпіонат пройде приблизно на такому самому рівні, як, скажімо, було з Євробаченням два з половиною роки тому...
В понеділок у Києві пройшла конференція «Євро-2012», присвячена науково-практичним проблемам, що виникають у ході підготовки до фінальної частини європейського футбольного свята. І характерно, що на ній українська сторона не стала йти від існуючих проблем, які все ще, хоч рішення вже давно прийнято, можуть поставити питання про місце проведення... «Не виникає ніяких сумнівів, що мета й завдання турніру можуть бути досягнуті повною мірою тільки за умови комплексного підходу до розв’язання базових питань міжнародно-правових відносин, які функціонують у спортивній сфері, — заявив, виступаючи на конференції, президент Федерації футболу України Григорій Суркіс. — А ця сфера регулювання відноситься до виняткової компетенції законодавчого органу країни». Експерти Федерації футболу підготували пропозиції щодо зміна і доповнень до чинного законодавства, які, за словами Суркіса, потребують професійного юридичного осмислення й оформлення. Коли їх зможе розглянути Верховна Рада? І не варто робити знижку на те, що час для цих її рішень ще є, адже йдеться про інтелектуальну власність, несумлінну конкуренцію, інвестиційну діяльність, партнерство держави й приватних осіб, трудове законодавство. Найскладніші і ще досі не вирішені в нашій країні питання. Але чи досить їх законодавчого закріплення? Чи працюватимуть ці закони?
Адже президент ФФУ заявив про «безпрецедентну у світовій юридичній практиці ситуацію», коли, за його словами, хронічно не виконуються вже прийняті нормативно-правові акти, покликані сприяти якісній підготовці до турніру. При цьому він зазначив, що «ключове питання, яке наш творчий тандем (конференція скликана Інститутом законодавства Верховної Ради України і Федерацією футболу) пропонує вважати лейтмотивом конференції, — порівняння українського та європейського права у сфері спорту, а також розробка й обгрунтування конкретних пропозицій щодо їхнього зближення».
Суркіс підкреслив, що європейське співтовариство дуже зацікавлене в рішенні фундаментальних правових основ співробітництва з Україною. «Захід прагне до прозорих, легальних, передбачуваних взаємовідносин з усіма зацікавленими суб’єктами на території країни, яка приймає Євро- 2012». А з чим вони зустрічаються в нас?
«Не позбувшись рецидивів правового нігілізму, передусім, у середовищі державних чиновників, ми ніколи не подолаємо корупцію, хабарництво, окозамилювання, які зводять нанівець усі потуги української влади гідно підготуватися до проведення Євро-2012», — упевнений президент ФФУ. На його думку, «реалізація загальнонаціонального проекту, яким переважна більшість населення країни вважає фінальний турнір чемпіонату Європи, досі не забезпечена стовідсотковими гарантіями отримання відповідних результатів». При цьому Суркіс нарікав на те, що в країні не виконується не тільки низка постанов уряду й рішень Координаційної ради та Оргкомітету Євро-2012, але прийнятий Верховною Радою і підписаний главою держави закон України про підготовку до Євро- 2012, цільові укази Президента від 31 серпня і 24 жовтня 2007 року. «Чому не працюють правові важелі впливу з боку держави щодо захисту її національних інтересів? Чи може суспільство врятувати цей національний інтерес від злочинної бездіяльності окремих високопоставлених чиновників?», — запитує себе голова футбольної Федерації. На його думку, «успішна підготовка й проведення фінального турніру чемпіонату Європи стане для нашої держави першим серйозним випробуванням на здатність бути повноправним партнером у міжнаціональних гуманітарних проектах, зарекомендувати себе добросовісними виконавцями взятих на себе зобов’язань перед міжнародним і європейським футбольним співтовариством». Додамо при цьому, що йдеться тут не тільки про футбол. І Суркіс це, на відміну від багатьох чиновників, які на людях у повний голос міркують про перспективи європейського членства, добре розуміє: «Як президент приймаючої асоціації, я пишаюся тим, що саме «дипломатія шкіряного м’яча» стала одним із тих золотих ключів, якими можуть бути відкриті двері світлої європейської перспективи для моєї країни». І, за великим рахунком, тут нічого особливого не потрібно, окрім як засвоїти давно вже азбучну для будь-якого європейця істину — закон повинен виконуватися.
