«Гаряча» труба

Газові російсько-українські відносини вкотре загострили і без того непросту політичну ситуацію в Україні. Учора фракція БЮТ блокувала трибуну парламенту, вимагаючи заслухати прем’єр- міністра Віктора Януковича з приводу оприлюдненого напередодні повідомлення російського президента Володимира Путіна про можливу передачу Росії газотранспортної системи (ГТС) України в обмін на видобуток газу в РФ.
Природно, Путін подав БЮТ непоганий привід для того, щоб укотре дестабілізувати роботу українського парламенту. Хоча, звичайно, ця фракція могла б обмежитися простим запитом на адресу прем’єра і Президента. Ще в той період, коли Україна на подив швидко отримала від Росії нову і, порівняно з Європою, невисоку газову ціну ($130), було зрозуміло, що міжнародний газотранспортний консорціум буде реанімований і певною мірою стане платою за це. «День» тоді зробив відповідні припущення, хоча конкретних подробиць усі уникали, якщо не зважати на провокацію, запущену однією з газет на підставі інформації з російської сторони. Як недивно, серед можливих джерел української компенсації, перерахованих у цій публікації, ГТС не фігурувала...
Можна зробити припущення, що тепер Путін: а) обмовився; б) просто видав бажане за дійсне. Насправді істина, як завжди в таких випадках, десь посередині. Про це може свідчити навіть прискорений аналіз останніх заяв українських керівників. Тепер тон заяв в основному інший, хоча в загальному хорі можна розрізнити дисонуючі голоси. Саме так звучить перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров. «Ніхто віддавати нікому у власність газотранспортну систему України не буде. Ідеться лише про спільне управління. Ми в цьому зацікавлені. Адже ми щорічно витрачаємо величезні суми на реконструкцію і підтримку її в робочому стані», — сказав він в інтерв’ю одній із газет і наголосив, що мета дій уряду — отримати дешевший газ. «Ринкова ціна на газ для України зараз непідйомна. Ми ніяк не можемо опам’ятатися після двократного підвищення ціни. Участь у розробці родовищ здешевить газ. Адже є трубопровід, який іде з Росії, Середньої Азії безпосередньо до України», — зазначив перший віце-прем’єр і злегка підчепив опонентів, зауваживши, що роздувають скандал навколо газотранспортного консорціуму «політичні відставники», які хочуть себе таким чином реанімувати.
Як завжди, більш обережний прем’єр-міністр. Він недвозначно заявляє: «Якщо йдеться про консорціум, то можна говорити про будівництво газопроводу на ділянці Богородчани- Ужгород». При цьому він наголошує, що Україна готова сама побудувати цю ділянку або об’єднати зусилля з Росією. «Як буде краще, ми визначимося найближчим часом, — сказав прем’єр і зазначив: — Ми напрацьовуватимемо позицію України. Це питання є дуже перспективним у відносинах з Росією».
Енергетичний віце-прем’єр Андрій Клюєв, який свого часу був головним рушієм ідеї переорієнтації консорціуму з управління всієї української ГТС на будівництво ділянки Богородчани-Ужгород, сьогодні виступає в ролі експерта і на запитання журналістів відповідає в телеграфному стилі: «Та ні. Нічого. Узагалі і близько не йдеться про передачу газотранспортної системи». За словами віце-прем’єра, існує проект декларації щодо українсько-російського співробітництва в галузі ПЕК, над яким працюють у Секретаріаті Президента. Він зазначив, що цей проект був розроблений за ініціативою президентів Росії й України — Володимира Путіна і Віктора Ющенка, яка обговорювалася під час міждержавної комісії. Віце- прем’єр зауважив, що офіційно Кабмін не отримував жодних документів з цього приводу. За його словами, проект декларації передбачає «більш тісне співробітництво» українських і російських підприємств ПЕК щодо розробки родовищ нафти й газу як в Україні, так і в Росії, а також співробітництво у сфері електроенергетики. Але, за словами віце-прем’єра, сьогодні проект цієї декларації не завізований. Уряди двох країн отримають доручення відпрацьовувати конкретні проекти в цьому напрямі лише після того, як цей документ буде підписаний обома президентами.
Між тим, протистояння, з якого почалася чергова сесія парламенту, досить швидко спало — БЮТ на погоджувальній раді отримав обіцянку ухвалити запропонований ним законопроект. Для регіоналів, які добре знають, що приватизація ГТС заборонена законом, це була всього лише ввічливість, а ніщо, як відомо, не коштує так дешево й не ціниться так дорого. Більшістю в 430 голосів Рада заборонила маніпуляції з власністю НАК «Нафтогаз України» й газотранспортною системою України. Відтепер реорганізація, злиття, приєднання, розділення або перетворення державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, а також їхня приватизація в Україні поза законом. Забороняється також відчуження майна держпідприємств магістрального трубопровідного транспорту, передача його з балансу на баланс, у концесію, в оренду, в лізинг, під заставу, в управління, а також інші дії, які можуть призвести до відчуження майна й акцій цих підприємств, а також майна за акціями НАК «Нафтогаз України», дочірніх підприємств і газосховищ. Вибачте, пане Путіне...
Але радіти з приводу прийняття цього закону Україні також не варто. Без нього можна було роками вести переговори, залучати до них також, наприклад, Францію або Німеччину. Тепер такої можливості немає. Не буде, очевидно, й концесій на російський газ. І уже зовсім підпадає під сумнів: чи не зміниться ціна на нього для України. Особливо в тому випадку, якщо БЮТ реалізує свої загрози за допомогою суду відмовитися від послуг RosUkrEnergo. Вони, схоже, підтримуються також Президентом. Але, можливо, це просто вплив теплої погоди?