Громадянське суспільство в дії

Минулого року громадянські активісти — журналісти сайту «Майдан» (maidan.org.ua) Віктор Гарбар, Володимир Мартинюк, Михайло Свистович та Олександр Северин подали до Окружного адміністративного суду України позов до Верховної Ради України, голови ВРУ та Президента України з вимогою визнати протиправною їхню бездіяльність щодо незабезпечення виконання конституційних норм про регулювання організації та діяльності законодавчого органу лише законами України.

— Протягом тривалого часу, з 1996-го року, коли було прийнято Конституцію України, існувала правова норма щодо того, що організація і діяльність Верховної Ради України має визначатися тільки законодавчими актами, — розповів Олександр СЕВЕРИН, провідний радник ВГО «Альянс «Майдан» у коментарі «Дню». — З того часу і до останніх днів ВРУ, порушуючи цю конституційну норму, регулювала свою діяльність не законами, а підзаконними правовими актами. Тобто регламент приймався як постанова або акт. Принаймні п'ять разів КСУ виносив рішення про те, що це має бути все ж таки закон. Кілька постанов ВРУ про регламент також були визнані КСУ неконституційними. Проте до останнього часу нардепи відмовлялися прийняти цей закон. Наскільки я розумію (і дехто з них сам про це проговорювався), таким чином вони переслідували дві мети: по-перше, розв'язати собі руки для оперативного редагування регламенту і його зміни під ситуативну доцільність. А по-друге, позаяк це не закон, він не потрапляв на стіл до Президента України на підпис. Відповідно, Президент не міг накласти вето і скористатися своїм правом законодавчої ініціативи й пропонувати зміни до регламенту. Тобто глава держави усувався від упливу на парламент.

Завдяки наполегливості громадянських активістів 10 лютого цього року Верховна Рада проголосувала за Закон України «Про Регламент Верховної Ради України», згідно з яким відтепер зміни до регламенту не можуть ситуативно вноситися постановами ВРУ без проходження всієї процедури, встановленої для законів України.

— Громадяни мають право знати про державу все, у тому числі те, від чого вони самі відмовляються, здійснюючи установчу владу, — вважає Олександр Северин. — Це корисний і знаковий прецедент. Очевидно, зіграло роль і те, що ми проявили рішучість іти далі по всіх інстанціях, аж до Європейського суду з прав людини. Увага громадськості та її наростаюче обурення щодо такої неконституційної поведінки депутатів (якщо говорити про узурпацію влади, то це вона) створили кумулятивний ефект. Цей випадок можна порівняти з попередньою перемогою громадянського суспільства, коли влітку минулого року вдалося попередити конституційну змову між БЮТ і ПРУ. Поки вони про щось домовлялися, це стало відомо громадськості, вона піднялася, спричинила тиск і у них «пропало всьо». Можна сказати, що позавчора так само «пропала» 15-річна традиція депутатів плювати на Конституцію. Це не остаточна перемога, але ще одна цеглинка у підмурок впливу громадянського суспільства на владу і належного становища громадянського суспільства в цій країні загалом, — резюмує Олександр Северин.