Гроші почали «працювати»

П’ять мільярдів 46 мільйонів 800 тисяч гривень отримають постраждалі від повені області. У четвер, як відомо, Верховна Рада прийняла зміни до держбюджету про виділення коштів постраждалим регіонам і оголосила їх зоною надзвичайної екологічної ситуації. Парламентарії повернулися з відпусток на один день і виявили небувалу одностайність. Депутатам пропонували три законопроекти про виділення матеріальної допомоги затопленим областям: президентський, прем’єрський та опозиційний. До урядового законопроекту, крім виплат постраждалим, включили ще гроші на фінансування аграрного фонду й будівництво мостів. Кошти планували отримати від підвищення акцизів на тютюнові вироби. І ще 25 мільярдів уряд окремо планував залучити для відновлення доріг — у кредит під державні гарантії.

За основу в результаті взяли президентський проект, але зі змінами від уряду, регіоналів і блоку Литвина. За бюджетно-парламентськими баталіями з гостьової ложі ВР спостерігали шестеро губернаторів, чиї області постраждали від паводку. У кулуарах Ради голови облдержадміністрацій намагалися пояснити журналістам, що такі колосальні кошти потрібні їхнім областям тому, що раніше державні програми із запобігання стихійним лихам не фінансувалися в належному об’ємі. Губернатор Закарпатської області Олег Гаваши зокрема нарікав: «Усі державні програми із запобігання повеням фінансуються не більш ніж на 25%. На сьогодні недофінансування програми, що була прийнята після паводка 2001 року, становить 160 млн. гривень!»

Та чи не передчасні суспільні оплески депутатам, які, виявивши небувалу солідарність, виділили п’ять «із хвостиком» мільярдів гривень на ліквідацію наслідків стихії? Публічний звіт за кожну копійку «антистихійних» бюджетних коштів — єдина можливість уникнути традиційного для нашої країни розбазарювання грошей «під шумок», — переконаний провідний експерт економічних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова Костянтин Кузнєцов. «Щоб гроші, передбачені бюджетом на ліквідацію стихії, дійшли до адресата, необхідно, щоб Кабмін щоквартально звітував. Не таємниця, що всі програми, які в нас фінансуються з бюджету, страждають від проблеми, як мінімум, нецільового використання коштів. Тому один із механізмів контролю — звіт уряду, адже сума, м’яко кажучи, чимала», — заявив експерт у коментарі «Дню».

Крім цього, пан Ковалів додає: «Вже сьогодні потрібно вести мову, що фінансування повинне бути направлене на те, щоб надалі запобігти руйнівним наслідкам, які ми спостерігаємо після стихії. Мається на увазі будівництво нових гребель, що мають відповідати рівню безпеки і враховувати той рівень води, який був зафіксований. Мені, наприклад, незрозуміло, чому не було вжито завчасних заходів, які могли б істотно зменшити рівень збитків від стихії? Чому не було враховано прогнози синоптиків? Адже у результаті загинули люди, а це найстрашніше. Фінансування, виділене в четвер парламентаріями, повинне бути направлене передусім — на запобігання в майбутньому таким наслідкам від стихії. Це дуже важливо».

Кажуть, що на помилках учаться. Паводок 1998 року на Закарпатті завдав збитків на суму 810 мільйонів гривень. Весняний паводок 2001 року обійшовся в 317 мільйонів гривень. Ці суми десятирічної давності на ті часи більш ніж величезні. Зараз же знову можемо спостерігати стандартний розвиток подій: усі зусилля йдуть на ліквідацію, а не на профілактику. У нас традиційно вважають за краще діяти за правилом — поки грім не пролунає, мужик не перехреститься, — нарікає член бюджетного комітету ВР нунсівець Кирило Куликов (повне інтерв’ю з народним депутатом від пропрезидентської фракції вийде в найближчих номерах «Дня»). «Вибачте, але навіть школяреві було зрозуміло, що ці події стануться. Щоправда, в нас чомусь влада тільки не зрозуміла, що в Закарпатті бувають паводки, а бувають і засухи. Знаєте, коли вперше побачив бюджет, скажімо так, дуже й дуже здивувався. Ось, скажімо, графа «Розвиток гідроелектроенергетики» — 70 мільйонів, у той час як у графі «Ліквідація паводків» — 250 млн. Я кажу: «Люди, а навпаки не можна!?». Але ні, ви що, навпаки — в нас не можна, бо вкрасти не можна», — каже пан Куликов.

Тим часом спікер Арсеній Яценюк заявив учора, що додаткової оплати за переривання відпустки народні обранці не отримають. Раніше, посилаючись на свої джерела у ВР, газета «Дело» повідомила, що четвергове пленарне засідання обійдеться бюджету в 1,2 мільйона гривень. «Я гадаю, що вже стільки депутатам заплатили, що вони якось зі своїх коштів компенсують. Зараз звернуся до всіх народних депутатів: напишіть заяви, щоб тижневий заробіток народні депутати перерахували у відповідні фонди для подолання наслідків стихії», — зазначив Арсеній Петрович.

До речі, на небюджетний рахунок уряду, відкритий для благодійних внесків і спонсорської допомоги постраждалим від стихійного лиха в західних регіонах, уже надійшло понад два мільйони гривень. Про це вчора повідомив перший заступник міністра праці й соціальної політики Павло Розенко: «Ми висловлюємо щиру вдячність усім підприємствам, організаціям, установам, громадянам України, які вже відгукнулися або ще відгукнуться на заклик уряду надати постраждалим регіонам матеріальну допомогу. Адже збиток, нанесений стихією, величезний. Кожна гривня, яка надходить на рахунок, буде направлена виключно на відшкодування збитку».

Нагадаємо, зателефонувавши за номером 8-900-300-1090, ви автоматично перераховуєте десять гривень постраждалим від стихії людям. Не будьте байдужими, адже чужої біди, як відомо, не буває.

У ЦЕЙ ЧАС

Кабінет Міністрів України проведе сьогодні позачергове засідання, де затвердить порядок витрачання коштів на боротьбу з наслідками стихійного лиха в західних регіонах, передбачені в змінах до державного бюджету на 2008 рік, заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. «Завтра в прискореному режимі ми затвердимо всі порядки направлення грошей», — сказала вона в інтерв’ю журналістам у п’ятницю перед вилітом до Дніпропетровська. Разом із тим вона підкреслила, що уряд «уже сьогодні почав проводити компенсацію» постраждалим від стихії.

Прем’єр також повідомила, що уряд доручив розробити проекти зміцнення русел рік на заході України для попередження повеней. Ю. Тимошенко підкреслила, що за рахунок коштів, затверджених у змінах до держбюджету-2008 для боротьби зі стихією, уряд також «відбудує систему захисту від води, що діятиме постійно».

ДО РЕЧІ

Північноатлантичний альянс заявив про готовність допомогти Україні подолати наслідки повені. В даний момент сторони обговорюють конкретні типи допомоги, які потребуватиме Україна. Про це повідомив «Дню» речник Північноатлантичного альянсу Роберт Пщель. За його словами, на відміну від ООН, НАТО не має власних магазинів і ресурсів. Тому Євроатлантичний центр координації реагування на катастрофи (EADRCC), до якого український уряд звернувся із закликом про допомогу, передав інформацію країнам-членам Альянсу. І тепер саме цей спеціалізований центр НАТО займається координацією з надання допомоги Україні. Пщель також сказав, що на початку наступного тижня стане точно відомо, яку конкретну допомогу надасть та чи інша країна Альянсу. За його словами, головним чином йдеться про надання різного обладнання з ліквідації наслідків повені. Це вже третій випадок, коли Україна звернулася з проханням про допомогу в ліквідації наслідків природної катастрофи. До цього НАТО надавало допомогу Україні в 1999 і 2001 роках. Зокрема, після повені на Закарпатті фахівці Альянсу підготували для українського уряду рекомендації, як попереджати повені та долати їхні наслідки. Ці рекомендації передбачали проведення низки семінарів для представників органів української влади, які опікуються питаннями попередження повеней і ліквідації їхніх наслідків. Але зараз, зазначив представник НАТО, треба займатися тим, як допомогти ліквідувати наслідки катастрофи.