Гривня-2003

Разом із тим, оцінюючи запланований урядом на нинішній рік рівень інфляції (6% зростання цін у грудні до рівня грудня минулого року), Гальчинський відзначив, що це досить високий для України показник (минулого року індекс споживчих цін у країні становив 99,4%). ЄС вимагає від країн, які входять до нього, не більше як 2% інфляції, і багато країн, сказав Гальчинський, вважають трагедією, коли інфляція у них підіймається до 2,3 — 2,5%. Разом із тим, на думку голови банківської ради, Україні буде досить складно стабілізувати інфляцію на цьому рівні, оскільки в держрегулюванні економіки проблемою стає професійний підхід (якщо подивитися, зокрема, на бюджет, який Президент був вимушений підписати виключно з політичних причин). Як вважає Гальчинський, визначальним чинником підвищення роздрібних цін споживчого ринку 2003 року буде зростання оптових цін виробників у промисловості, яка в 2002 році виросла на 5,6%, тоді як у попередні роки вони підвищувалися меншими темпами і таким чином стримували ціни споживчого ринку. Але головним ризиком, здатним відпустити гальма інфляції, він вважає саму економіку, що має несприятливу динаміку: 9% зростання ВВП в 2001 році, 4% — у 2002-му. Якщо пролонгувати цю тенденцію, то більшого ніж 2,5 — 3% зростання ВВП у 2003 році не треба чекати... «якщо не вдаватися до тактики закручування і викручування, яка, на мою думку, не дасть результатів».

Говорячи про такі макроекономічні показники цього року, як обмінний курс гривні (5,48 грн./$), грошова база і маса, Гальчинський підкреслив, що кредитно-валютна політика стає більш жорсткою. Принаймні до кінця першого півріччя до неї, на думку Гальчинського, не повинні вносити змін. Цей погляд, з його слів, збiгається і з намірами голови НБУ Сергія Тігіпка.

Разом із тим, відповідаючи на запитання «Дня», Гальчинський висловився за те, щоб Нацбанк співпрацював з урядом у здійсненні курсу на інноваційний розвиток економіки України. Але він проти того, щоб центробанк визначав перспективність інноваційних проектів, як це було записано в одному з його рішень. Посилаючись на зайнятість, Анатолій Степанович повторив, що має намір покинути свій нинішній пост у раді Нацбанку. Інформоване джерело в зв’язку з цим сказало «Дню», що не відкидається варіант, що Гальчинський під впливом Президента може змінити свою поз ицію. Водночас колишній голова Нацбанку Володимир Стельмах, зі слів джерела, без ентузіазму сприймає можливість очолити раду НБУ, а ось для того, щоб С. Тігіпко об’єднав обидва пости, є й законодавчі, й логічні передумови.

Словом, цього року громадяни України можуть стати свідками певного симбіозу монетарної жорсткості, закладеної ще Стельмахом і Гальчинським, та поступової лібералізації грошово-кредитної сфери, поки ще тільки обіцяної Тігіпком. Коментуючи ситуацію, головний радник голови Нацбанку Валерій Литвицький сказав «Дню», що, починаючи з другого півріччя, Нацбанк може погодитися на перевищення запланованих параметрів зростання грошової маси, але для цього необхіднi: зростання економіки, населення, яке не налякане інфляцією і не забирає свої гроші з банківських депозитів населення, належне наповнення бюджету і політична стабільність.