Гривня «нервується» в очікуванні зовнішніх займів
Коментуючи можливість істотного зниження курсу гривні до долара, С.Яременко відзначив, що «зараз на ринку може бути обвал тільки у випадку, якщо різко збільшиться попит на валюту або різко впаде її пропозиція». Водночас він підкреслив, що причин ні для того, ні для іншого він не бачить, оскільки надходження валюти на рахунок експортерів останнім часом знаходяться на стабільному рівні, і їх динаміка не дозволяє прогнозувати різке зниження пропозиції валюти. З іншого боку, С.Яременко вважає, що суб’єкти економіки навряд чи можуть створити попит на валюту, оскільки для цього їм потрібно десь узяти додаткову кількість гривні. Він також відзначив, що Нацбанк постійно веде роботу з урегулювання відносин з Міністерством фінансів і по мірі розв’язання цих питань вилучатиме грошову масу з обігу.
Цю загадкову фразу пояснив голова НБУ Володимир Стельмах. Міністерство фінансів України в 2000 році, з його слів, не повернуло Національному банку країни 2,9 млрд. грн. у рахунок виплат за облігаціями внутрішньої держпозики і відмовляється іти на компроміс у переговорах про можливу реструктуризацію цього боргу, що негативно впливає на ситуацію на фінансовому ринку. Глава НБУ вважає, що невиплати Мінфіну є основною причиною надмірного розвитку грошових мас, що може негативно вплинути на стабільність валютного ринку та цін.
«Ми заплатили близько 3 млрд. грн. за викуп валюти на ринку, а Мінфін не заплатив нам близько 2,9 млрд. грн. Коли ми розраховували грошово-кредитну політику, то думали, що Мінфін буде нам платити, — пояснив В.Стельмах і продовжив. — Проаналізувавши виконання бюджету, ми встановили, що його недоплата склала близько 2,7 млрд. грн. (загальний обсяг недофінансування окремих статей державного бюджету за 7 місяців складає близько 2,5 млрд. Такі дані навів голова Рахункової палати Валентин Симоненко на зустрічі в четвер із Президентом України Леонідом Кучмою, повідомляє Інтерфакс-Україна). Виходить, що неефективність роботи щодо збору податків прикривалася хронічними невиплатами Нацбанку». При цьому В.Стельмах не виключив можливості звертання до суду з метою примусового стягнення коштів з Мінфіну і відзначив, що конфлікт з Мінфіном може негативно вплинути на майбутні переговори з Міжнародним валютним фондом, «якщо ми не дійдемо взаєморозуміння».
До яких же наслідків може привести падіння курсу національної валюти України? Експерти «Дня» зазначають, що «ювілейний» прокол гривні не пов’язаний з конфліктом між двома фінансовими відомствами і, в принципі, легко усувається Нацбанком, якщо тільки він не захоче звинуватити Мінфін в усіх можливих гріхах. При цьому заяву В.Стельмаха про те, що неурегульовані відносини НБУ з Мінфіном можуть позначитися на переговорах України з МВФ, не можна скидати з рахунків. До цього потрібно додати на перший погляд досить бадьорі, а по суті глибоко песимістичні заяви керівників українського уряду (які прозвучали в останні дні) про те, що країна впорається з ситуацією, що склалася, і при непоновленні кредитування з боку МВФ. Не виключено, що й вони також могли сприяти падінню гривні. Заступник голови Національного резервного банку (Росія) В’ячеслав ЮТКIН вважає, що нарівні з характерними для вересня інфляційними очікуваннями необхідність проплати значних сум Міжнародному валютному фонду і рішення про поновлення фінансування, яке МВФ затримує, — головні причини нинішньої фінансової колізії. Так що її можна розглядати, вважають експерти «Дня», як невелику репетицію до того, що може відбутися при відмові МВФ поновити фінансування України.
