Гудйон ТОРДАРССОН: «Я сказав хлопцям — стояти на смерть!» Йожеф САБО: «Газон нагадував колгоспне поле»

Зрозуміло, й це трапляється майже завжди, що тренери команд-суперниць підходять до прес-конференції з різними настроями. Це зумовлено результатом і задоволенням діями їхніх підопічних. Наставник гостей Гудйон Тордарссон із задоволенням прийшов на зустріч із журналістами.

— Я не запитуватиму чи задоволені ви підсумком зустрічі. Ясно без слів. І все ж...

— Це ви могли почути в моїй передматчевій заяві, коли я підкреслив, що ми приїхали за нічиєю. Перед початком гри я дав просту установку: «Хлопці, стояти на смерть!» — що вони й зробили.

— І для цього ви відрядили в захист п’ять гравців?

— Чому тільки п’ять? У нас був ще й «чистильник», а також кілька півзахисників, які тяжіють до оборони.

— Але ви, природно, вивчали тактику гри українців і дали підопічним конкретні вказiвки?

— Манери поведінки господарів опрацьовував, а вже матч у Парижі зі своїми помічниками прокручували на відео разів п’ять. Тому головне завдання визначили так — ламати малюнок гри суперників за рахунок в’язких єдиноборств, зволікати час і, що найголовніше, звузити територію для маневрів зв’язки Ребров — Шевченко.

— Чи визначили ви слабкі місця господарів, щоб знайти свій шанс у атаці?

— Стандартні положення. Як виявилося, я не помилився, а те, що багато хто може поскаржитися, мовляв, гол, забитий зі штрафного, відбувся зовсім нелогічно, завдяки рикошету, то це вже деталі.

— Кого б ви відзначили зі своїх гравців?

— Нікого. Мене порадував командний дух. Те, що хлопці не зламалися після пропущеного м’яча. І це вже свідчить про стабільність і зіграність команди.

— Позаду перше коло відбіркового турніру. Яке місце ви планували зайняти перед його початком і зараз?

— Думали бути четвертими. Але тепер, не зазнавши лиха поразок, відчули, що можемо замахнутися на більше. І це підтверджують дві нічиї зі збірними Франції та України і виграш у росіян. Можливо, якщо підопічні Сабо, переможуть удома чемпіонів світу, а ми в Парижі вистоїмо, як і в Києві, то в нас з’являться непогані шанси потрапити в фінал.

Напевно в зміні своїх планів зіграла важливу роль і травма Зідана. Не приховуватиму, коли я дізнався, що він не вийде на «Стад де Франс», то в інтерв’ю ісландським репортерам сказав, що не бачу шляхів, якими французи здобудуть перемогу над українцями. А якби ще Шевченко не упустив свій шанс...

На відміну від свого колеги, Йожеф Сабо був стриманий у оцінках гравців збірної.

— Йожефе Йожефовичу, хлопці не відпочили після матчу в Парижі?

— Всi це бачили. Звичайно ж, перерва була дуже мала після виснажливого поєдинку з французами. Але свiй внесок в наш невдалий виступ зробили, як це не парадоксально, ще й свої — працівники стадіону. Коли ми приїхали й вийшли на передматчеву розминку, то дуже засмутилися: газон був у жахливому стані й швидше нагадував колгоспне поле. Мені довелося навіть підходити до кожного з гравців і заспокоювати, мовляв, суперники також гратимуть на ньому. Тож ми в рівних умовах. Хоча в душі розумів, що не в рівних — творити складніше, руйнувати легше. Й це зіграло на руку ісландцям. Нашим атакуючим форвардам приборкувати м’яч на полі з груддям було дуже складно. Той же Лужний у перерві мені сказав, що він б’є в один бік, а м’яч летить у інший. Я б на місці керівників «Олімпійського» подав у відставку.

— Перейдемо до гри. Ви, звісно, чекали монолітну оборону гостей?

— Передбачав. Звичайно, думав, що вони відрядили в захист гравців вісім—дев’ять, але щоб усі десять, відверто кажучи, не думав.

Що ж до втоми, то, можливо, треба було випустити на поле свіжих гравців. Але дуже злагоджено ми діяли в Парижі, й я думаю, що хлопці зуміють перетерпіти й переможуть. На жаль, багато хто не «відновився», й кількість браку була велика. Та й ісландці дуже грамотно налагодили свою оборону, в якій зав’язли технічні Шевченко й Ребров.

— Чи не здається вам, що флангові навіси на ворота явно були неефективні. Адже гості чудово грають головою й, до того ж, вищі на зріст?

— Ви в цьому праві. Але знову ж, центр був повністю блокований, і що залишалося робити?..

— І все ж успіх був. А ось його розвиток...

— Так, гол Ващука був просто відмінним. І тут знову нам не поталанило. М’яч, що летить далеко в бік, рикошетом опинився в сітці. Й голевим моментом це не назвеш.

— Сьогодні не виграли, але попереду ще ціле коло. І ви ще в лідерах.

— Прикро, звичайно, що упустили перемогу, але тепер здобуватимемо очки на інших полях. І ще я дуже хочу, щоб перед матчем iз «Баварією» знову набрали в форму кияни, які складають кістяк збірної. Адже від їхнього настрою залежить і подальша доля головної команди країни.

#NКОМЕНТАРI ФАХIВЦIВ

Григорій СУРКІС (президент ПФЛ):

— Передусім, я б хотів відзначити, що ісландці продемонстрували антифутбол. А в таких умовах досягти позитивного результату практично неможливо. Не думаю, що можна говорити про «ісландський» комплекс — просто існує тенденція вирівнювання європейських команд загального рівня.

Іван ФЕДОРЕНКО (голова Держкомспорту):

— Мені сподобалася гра збірної України. Справа в тому, що Ісландія — дуже сильна команда. Ми зіграли внічию й після першого кола залишаємося в лідируючій групі — а це головне.

Стефан РЕШКО (завідуючий кафедрою фізвиховання Академії МВС):

— Мені здається, хлопцям треба було активніше й, головне, ефективніше використати фланги. В діях українців не відчувалося легкості, мобільності, невимушеності, мені навіть здалося, що наші футболісти були скутими, зайво напруженими. Тепер справа честі нашої команди — обігравати ісландців у гостях.

Біркір КРІСТІНССОН (воротар збірної Ісландії):

— Я дуже радий, що ми зіграли внічию з такою сильною командою, як збірна України. Але, чесно кажучи, від суперників я чекав більшого — дуже вже нехитрими і прогнозованими були їхні атаки. А ось підключення Владислава Ващука, зізнаюся, не чекав...

Сигурдур ЙОНССОН

(захисник, капітан збірної Ісландії):

— Успішні виступи нашої збірної сталі для всієї Європи цілковитою новиною, однак, ми не задираємо ніс догори.

Жиль ВЕРДЕ (оглядач газети «L’Equipe», Франція):

— Я був дуже здивований побаченим на полі — збірна України, зігравши внічию з чемпіонами світу, сьогодні показала досить сумбурну, неорганізовану гру. Мені здається, що головна причина невдачі — у відсутності класного плеймейкера, здатного робити точні, дивовижні паси. Сергій Ребров, що підносив «снаряди» Андрієві Шевченку в Мадриді й Сен-Дені, виглядав блякло й особисто мене нічим не здивував.

Андрій БІЛЕЙЧУК, Кирило СТАДНИЧЕНКО